Неформат?

Товаришам поетам

Я не занурююсь в поезію назовсім.

ЇЇ вживаю, як живучу смакоту.

Тому вірші в нотатниках є досі.

Мабуть, я ними розганяю самоту.

 

Я не пірнаю у римовані куплети

Із головою й до самого дна.

Боюсь побачити на дні одні скелети,

Їх суть і зміст, мабуть, поїла сивина.

 

Не претендую я і на найвищу хвилю,

Бо у душі – не поетичний серфінгіст.

Я краще подолаю свою милю,

Як той середньовічний куплетист.

 

Я не занурююсь в поезію назовсім.

І чи вартує там пірнати назавжди?

Адже довкола стільки спраглих, голих й босих

Без поетичної цілющої води…

2013




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше