Неформат?

Єдиний крок

Це є не жарт. Усе це справжня містика.

Згубився час, зникають лишні наміри. 

І мариш й прагнеш у житті уміти так, 

Щоб у душі її були подібні заміри.

 

Це вже не сон, а кадри із реальності. 

Це не об’єкт, який ти ліпиш, створюєш. 

Ідеш на перекір своїй ментальності ,

Ні з ким і ні про що не обговорюєш.

 

З туману почуттів до світла посмішок,

Із сірості буття до погляду тепла. 

Яким важким є той єдиний крок, 

Коли душа, що існувала, ожила .

 

2017




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше