Двома словами я скажу отак:
Поет - це не людина, а літак!
Це геніальність десь на з’єднанні систем,
Яка розкаже звідки ми і куди йдем.
Назовні геніальна простота,
Від носа аж до кінчика хвоста!
Лишень про грандіозність один знак -
Це розмах крил, бо ж велетенський птах.
Набрали швидкість і в політ,
А він триває вже багато літ!
І приземлити може тільки світ,
Який не розуміє той політ.
Та варто до пілотів зазирнуть,
Де криється вся поетична суть!
Багато приладів та перемикачів,
Якими управляти лиш поет умів.
І тут таки не кожному дано
Так поетично перевершити кіно!
Сюжети, драму приховати між рядки
Та й, врешті, в небо підіймати літаки.
Поет таки майбутнього літак,
Він раз злітає і живе десь в небесах!
Та, навіть, як його спустити вниз,
Він вище підійматиметься ввись.
2014
Відредаговано: 17.08.2024