35.

Раптом я відчула щось дивне, чого не відчувала раніше. Навколо мене скупчилась якась невидима сила. Ніби тисячі пір’їнок, які оточили мене з усіх боків, лагідно пестили моє тіло.
Мені не було лоскотно, а навпаки - надзвичайно приємно, від чого я охнула. Вони стиснули мене сильніше і це додало гостроти.
Я відчувала себе загнаною у пастку, яку створила сама. Я розуміла, що можу це припинити в будь-яку мить, але мимоволі розтягувала задоволення.
«Ще трішки, зовсім трішечки..», – говорила я сама собі. Розплющивши очі, я побачила, що Лелій задоволено спалахував вогнями з очей і продовжував гратися моїм волоссям поміж пальцями.
– Що ти робиш? – задихаючись, промовила я.
– Доторкаюся до твого волосся, – так само збуджено відповів він.
– Я не про це, – майже закричала я, але прозвучало це, ніби гучний стогін. Відтак, ця невидима сила стиснула мене ще сильніше, від чого моїм тілом розлилося уже знайоме мені тепло. Тіло затремтіло від задоволення, а ноги підігнулися. Я широко розплющила очі, а в голові крутилося лише одне запитання:
 «Як?».
Він не доторкався до мене, а це означало, я не могла черпати з нього енергію. Чи могла?
Чорт з ними – всіма цими нюансами!
Зараз я відчувала суцільне задоволення, яке не збиралася переривати, тому й підняла руку, щоб доторкнутися до демона.
І раптом я знову відчула, що мене щось стримує. Якийсь невидимий дотик, який пройшов, починаючи від моєї долоні і закінчуючи ліктем. А тоді і плечем. Цей дотик був водночас і холодним, мов крига, і неймовірно теплим. Бо це було не просто тепло – жар, який проникав попід шкіру. І наповнював мене зсередини. Заповнював кожну клітину мого збудженого тіла.
Потоки були не такими сильними, як під час фізичного контакту, але цього також було досить, щоб за мить моє тіло здригнулося у хвилях оргазму.
Я застогнала і це ще більше завело Лелія.
Порушуючи всі правила, він провів рукою по моїй шиї.
О Боже!
Від його дотику моє тіло, яке в цей час переживало незавершений оргазм, відчуло такий прилив енергії, що могло раптово вибухнути.  Нова хвиля екстазу нахлинула з небаченою силою і я була готова злетіти на крилах задоволення. Я відчула, як його рука ковзнула вниз по шиї, вимальовуючи узори в зоні декольте. Я більше не могла стримуватися, тому, вигнувшись, потягнулася до демона.
Але він був недосяжний. І я знову наштовхнулася на невидимий бар’єр. Я палала бажанням, яке розливалося по всьому тілу, починаючи з-поміж стегон і закінчуючи кінчиками волосся, яке він і досі продовжував пестити, – бажанням доторкнутися до нього.
Зараз у мою голову взагалі нічого не вкладалося. Зокрема, той факт, що він, не доторкаючись до мене, доводить моє тіло до неоднократних оргазмів. До того ж, разом із фізичним задоволенням я відчула, як у мене вливається його енергія, його сила. Вона була світлою і чистою. Ніби маленькі прозорі кристалики заповнюють кожну клітинку мого тіла, роблячи його цілісним. Я відчувала, що саме цих частинок мені так не вистачало.
Але зараз усе, що було мені потрібно, ховалося в одному ніжному дотикові. Одній невидимій ласці.
– Лелій, – прошептала я.
Почувши своє ім’я, він широко розплющив очі:
– Шшшш, – прошипів він і нахилився, щоб поцілувати мене в шию.
– Лелій! – повторювала я, задихаючись від відчуття задоволення, яке зростало.
Я відчула, що мій мозок набув здатності мислити. Подивившись на демона, який саме збирався поцілувати мене, я зрозуміла, що йому такої здатності не було дано.
 Піднявши руку, я притиснула її до його уст. Від цього нехитрого дотику в руку вдарив електричний струм. Але все ж таки це більш безпечно, ніж моя ерогенна зона, від якої я отримую одне з найсильніших задоволень. Демон нерозуміюче дивився на мене. В його очах продовжували спалахували вогні. Але після мого дотику його погляд сконцентрувався. Він придивлявся до мене, не розуміючи, що відбувається.
Самоконтроль.
Я проявила самоконтроль і це здивувало демона ще більше, ніж сам факт витягування енергії.
– Що ти зробила? – здивовано, запитав він.
Шок на його обличчі поступово змінювався цікавістю. А тоді знову здивуванням. Завжди такий стриманий і спокійний Лелій зараз дав волю своїм почуттям. На незворушному обличчі намалювалися абсолютно всі емоції, які він завжди старанно ховав у найдальші кутки свого серця. Але зараз вони всі відобразилися.
Я роззявила рота, щоби щось відповісти. Чесно кажучи, я і сама не знала що. Але, на жаль (а може, і на щастя), моєї відповіді демонові не судилося почути.
Я відчула перший легенький вітерець у моєму волоссі. Тоді сильніший, який вдарив в обличчя
– До завтра, – попрощалася я, як зазвичай це робив Лелій.
Коли картина почала розсіюватися, я побачила його погляд. Такий же розгублений і стривожений. Клянуся, що побачила також відтінки його жалю та відчаю. Скільки емоцій  і всі водночас!
На прощання я підморгнула архидемону і хитро посміхнулася. Нехай тепер він трохи помучиться.