Розділ 22

— Аргх! — Картер видав горловий звук, що нагадував рик пораненого звіра, який потрапив у капкан.

​Він не просто стиснув записку — він розтер її в кулаці, наче намагався фізично знищити саму ідею її відходу. Рішення Еммерсон «врятувати» його стало для нього найгіршою зрадою. Він не просив порятунку такою ціною. Він не хотів кар’єри, якщо в ній не було місця для неї.

​Засліплений люттю, Картер різко смикнув ліву руку. Тонка пластикова трубка крапельниці напнулася і з болісним ривком вилетіла з вени. На білосніжне простирадло миттєво бризнули яскраво-червоні краплі, але він навіть не здригнувся. Фізичний біль від голки був нічим порівняно з вогнем, що випалював його зсередини.

​— Не смій... не смій вирішувати за мене! — прохрипів він, вчепившись у поручні ліжка. Обличчя набрякло від напруги, а вени на шиї здулися від нелюдських зусиль піднятися.

​Двері палати різко відчинилися, впускаючи холодне світло коридору. На порозі стояла Кеннеді. Вона застигла, охоплюючи поглядом хаос, закривавлену постіль, перекинуту стійку для інфузій і Картера, який ледь не звалювався з ліжка, відчайдушно намагаючись звільнити загіпсовану ногу.

​— Картере! Що ти робиш?! — вона кинулася до нього, намагаючись притиснути його плечі до подушок. — Ти себе вб’єш! Тобі категорично заборонено рухатися!

​— Де вона?! — він перехопив її зап'ястя з такою силою, що Кеннеді зойкнула. Його очі були дикими, наповненими болем і чистою ненавистю. — Ти це зробила! Ти вбила їй у голову ці думки! Ти змусила її піти!

​Кеннеді вирвала руку, її обличчя на мить зблідло, але вона швидко повернула собі звичну маску крижаної впевненості. Вона помітила зім'яту записку, що випала з його пальців.

​— Вона вчинила як доросла людина, Картере, — жорстко відрізала вона, хоча її пальці все ще помітно тремтіли. — Вона врятувала твою кар'єру. Тепер у тебе є лише один шлях — назад у команду. Без відволікань. Без драми. Без неї.

​Картер відкинувся на подушки, важко захлинаючись повітрям. Кров із вени продовжувала повільно капати на підлогу, вистукуючи ритм його люті. Він подивився на Кеннеді з такою огидою, що вона мимоволі відступила до дверей.

​— Думаєш, ти перемогла? — тихо, майже пошепки промовив він, і цей тон був страшнішим за будь-який крик. — Ти справді віриш, що її від’їзд зробить мене твоїм ручним псом? Що я стану слухняною лялькою в джерсі «Вовків», якою ти зможеш крутити як заманеться? Ти помилилася, Кеннеді. Вигнавши її, ти не повернула мене — ти остаточно мене втратила.

Він знову стиснув закривавлені пальці в кулак, дивлячись крізь Кеннеді, наче вона раптом стала скляною. У цій тиші було чути лише важке дихання Картера. Кров із вирваної голки вже підсохла на його шкірі темною кіркою, але він не ворушився. Він замикався у собі, будуючи стіну, яку Кеннеді не зможе пробити жодним шантажем. Вона хотіла повернути колишнього коханця, а натомість створила монстра з крижаним поглядом.

​— Вийди, — кинув він, не дивлячись на неї. — Твій час у цій палаті вичерпано. Разом із моїм терпінням.

​Кеннеді відчула, як по спині пробіг холодок. Вона хотіла щось додати, кинути якусь гостру репліку, але цей порожній погляд Картера змусив її замовкнути. Вона лише міцніше перехопила сумочку, розвернулася на підборах і вийшла, не озираючись.

​Щойно двері палати зачинилися, Кеннеді миттєво змінилася. Вона випростала спину, поправила ідеально приталений жакет і глибоко вдихнула, натягуючи на обличчя маску професійного спокою та легкої, виваженої печалі.

Кеннеді завжди була майстром стратегії, і Картер Рід був її головною ціллю задовго до того, як він уперше почув її ім'я. Вона роками прораховувала його маршрути, з’являлася на тих самих благодійних вечорах і в тих самих закритих клубах, що й він. Вона вивчала його смаки, його звички, навіть те, як він п’є свою каву. Вона «випадково» опинялася в полі його зору саме тоді, коли він був найбільш вразливим після важких ігор. І зрештою їй це вдалося — Картер помітив її, засліплений її ідеальним образом.

​Але їхні стосунки, що здавалися ідеальними на сторінках журналів, почали тріщати по швах майже одразу. Кеннеді не врахувала одного — Еммерсон. Свою старшу сестру.

​Еммерсон була повною протилежністю Кеннеді: справжньою, тихою і неймовірно проникливою. Картер, який звик до спалахів камер і фальші, раптом побачив у сестрі своєї дівчини те, чого йому так бракувало — щирість. Кеннеді бачила, як він змінюється, коли Еммерсон заходить до кімнати. Бачила, як його погляд пом'якшується, коли він розмовляє з нею. Вона зрозуміла, що програє війну за його серце власній сестрі. Саме тоді Кеннеді сама розірвала їхні стосунки, зробивши це першою, щоб зберегти обличчя, але її одержимість Картером нікуди не зникла. Вона просто зачаїлася, чекаючи на момент, коли зможе викреслити Еммерсон з їх життя, раз і назавжди.

​І цей момент настав — травма Картера стала для неї ідеальним шансом повернути те, що вона вважала своєю власністю.

​Вона вийшла в хол лікарні під сліпучі спалахи десятків камер. Світло засліплювало, журналісти вигукували запитання, перебиваючи одне одного, створюючи хаос, який вона так вміло приборкувала роками. Кеннеді підняла руку, закликаючи до тиші, і натовп миттєво вщух, ловлячи кожне її слово.

​— Панове, я розумію ваше занепокоєння, — її голос звучав чисто і впевнено, транслюючись у прямому ефірі на всі спортивні канали країни. — Картер Рід — боєць. Його травма складна, але лікарі дають оптимістичні прогнози. Проте я хочу зробити офіційну заяву, щоб припинити будь-які брудні чутки, які почали ширитися останніми годинами.

​Вона зробила паузу, дозволяючи напрузі досягти піку, і ледь помітно посміхнулася — тією самою посмішкою, яка зазвичай означала підписання вигідного контракту.

​— Усі плітки про «таємні романи» чи конфлікти всередині нашої сім'ї — це не що інше, як абсурдні видумки. Ми з Картером пройшли через випробування, як і будь-яка пара, але зараз ми як ніколи близькі. Він повернувся до мене, і ми щасливі. Моя сестра Еммерсон була лише його фізіотерапевтом, і її від’їзд пов’язаний виключно з завершенням її контракту та особистими планами. Все інше — хвороблива уява преси. Картер повністю зосереджений на реабілітації поруч зі мною.