Глава 1

Прокидаюся від того, що приходить повідомлення на телефон. Звечора забула поставити на беззвучку, засиділася над презентацією з психології майже до ночі. І коли вже все практично було готове, залишилось вставити кілька слайдів, староста написала в чаті, що сьогодні двох перших пар не буде. У нашої «психічки»  щось там сталося, а заміну не встигли знайти. До речі, це прізвисько до неї так «приросло», що її навіть колеги жартома стали так називати. Було трохи прикро через ту відміну, бо я весь вечір пропихтіла над тією роботою і мала намір отримати гарні бали.

Скоро кінець семестру, сесія, а у нас змішана система оцінювання: сумується середній семестровий бал по всіх темах та результат екзаменаційних тестів. А враховуючи те, що я хотіла отримати й на наступне півріччя свою підвищену стипендію, то для мене ця робота архіважлива. Одне тішить – сьогодні до обіду я вільна, до універу аж на третю пару. За інших обставин я б провела цей вечір з Деном на тренуванні. 

Ми з Денисом хороші друзі, проте останнім часом він почав надавати мені недвозначні знаки уваги. Ден останні пів року поводиться так, наче симпатизує мені, але топчеться на місці, тому я не сумніваюся в нашій дружбі й не більше. Моя колишня подруга Віталіна розпустила чутки в нашій групі, які з її легкої руки  розповзлися універом, що ми з Деном пара. Це звичайно нас неабияк потішило, але заперечувати ми не стали. Тому тепер всі впевнені що ми зустрічаємось. Мене це забавляє. Хлопця у мене поки  немає, Денис теж вільний.

Вже десь пів року, як він розійшовся з дівчиною. Що не поділили, я не питала, а він не звірявся. З Деном у мене інші теми для розмови. У нас спільне хобі: стрибки з парашута. Понад рік ми разом займаємось в одному спортклубі. До того екстремального заняття Денис мене й привчив, якось запросивши на змагання. В тому клубі він на той момент займався понад два роки. Мені якраз потрібно було трохи переключитись.   

У нас з Денисом одна альма-матер. Я – першокурсниця факультету психології, а Ден навчається в магістратурі на економічному. Наступного семестру у нього  диплом. На любовному фронті у мене повний штиль. Мені подобається одногрупник Дена – Максим, але там мені нічого не світить.

Макс баскетбольна зірка університету, справжній красень: накачана фігура, круті плечі, сильні руки, десь трохи за метр вісімдесят, темне хвилясте волосся, чіпкі попелясті очі з дещо хижим небезпечним поглядом фатального чоловіка. Такі хлопці стовідсотково подобаються жінкам. В його розпорядженні весь університетський розарій. Я ж тримаюся осторонь. І хоч я не сіра мишка, але й не топмодель: висока брюнетка з великими зеленими очима, пишні губи та груди. Ден – повна протилежність Максу. Високий з прямим русявим волоссям та запаморочливими янтарними очима, широкоплечий, рельєфний.

З Максом за стінами універу ми вперше перетнулися на дні народження Світлани два тижні тому. На цій вечірці ми з ним бачилися хіба що мигцем. Здавалося він мене навіть не помітив. Та воно й зрозуміло: я для нього порожнє місце, не мажорка і не модель.

Зі Свєткою ми навчаємося в одній групі. Близькими подругами ніколи не були, але останнім часом вона чомусь вперто «дружить»зі мною, навіть на дєньчик запросила. Пішла виключно з цікавості з наміром хоч щось дізнатись, та поки це ще й далі залишається загадкою. Підозрюю, щось їй від мене треба, але що – ще не розумію, тож тримаю дистанцію. 

Насправді у Світлани своя компанія, у мене – своя. За нею в універі закріпилася слава мажорки – самозакохана егоїстка. За Свєткою хлопці так і в’ються, а їй Макса подавай, але на неї він чомусь не ведеться.

*****

Розбудив телефон. Восьма ранку. Нормальні люди вже повставали, але у мене сьогодні вільний ранок, тож могла повалятися довше. Останнім часом через залікову сесію катастрофічно не висипаюсь. І кому це сьогодні закортіло  поспілкуватися зі мною прям зрання? Одне тішить – до обіду я вільна.

Намацую телефон, відкриваю  телеграм. Нічого важливого, тільки від мами:

«Твої улюблені сирники на плиті. Полий квіти на своєму балконі, не хотіла тебе будити. Буду завтра зранку. У мене сьогодні нічне чергування. Будь чемна! Цілую! Па-па!»

Усміхаюся. У вайбері висять кілька непрочитаних. Два від Дена. Питає чи буду сьогодні в спортклубі та до котрої маю пари. Одне від старости: скинула посилання для проходження пробних тестів. І аж три повідомлення з незнайомого номера. «Блін, знову помилилися номером. Та скільки ж можна. Вчора двічі й сьогодні в черговий раз. Здається хтось або знущається з мене і провокує, або повний профан, – дивлюся на ті повідомлення і мене аж розпирає від гніву. – Ну зараз я тебе заблокую, причепо!»

Відкриваю і відразу офігіваю – та за кого він себе має?:

Доброго ранку! Як спалось! Роксі не заважала? Я тут добре все зважив і прийшов до висновку, що ти така знервована через недосип. Можу допомогти, якщо якісь проблеми. Буду вигулювати твою собаку щоранку, а ти тим часом приведеш до ладу свої нерви й, можливо, подобрієш. То як?

****

Дівчинко, довго реагуєш, я вже аж знудився чекати. Чи ти саме зараз дуже зайнята, медитуєш, аби адекватно реагувати на мої поради, зауваж, безкоштовні! Ніколи такого не робив. Зазвичай я просто так навіть пальцем не поворушу.