СВІТ АВІД’Ї (Із бесід учителя з учнями, однодумцями)

Так, усе добре, і все складеться так, як потрібно. Ми можемо прийняти чи не прийняти. Відреагувати чи ні. Ми можемо прийняти подію та просто зіграти в гру, не забуваючи про те, що це гра. Світ Авід’ї (невідання) існує лише поки ми перебуваємо в Авід’ї. Переважно, коли ми спимо, то події, що відбуваються уві сні, ми вважаємо реальними, доки не прокинемось.

Коли ми спимо, то для нашої свідомості сон сприймається як реальність. Коли вона прокидається — то бачить, що та реальність вже не реальна. Вона зникла разом з пробудженням.

Наприклад, ми уві сні втратили руку. Ми страждаємо. Яке горе. Ми втратили руку. І раптом ми прокинулися. Рука на місці. А тепер уявіть, що відбудеться, коли ми проникнемо у вищу реальність. Не лише за межі тіла, за межі будь-якої форми.

І яка на нас очікує радість. Набагато більша, ніж та, коли ми побачили руку неушкодженою.

Так, проникаючи у вищу реальність, нижча для нас зникне, як минулорічний сон. Але якщо ми не прокинемось — то так і вважатимемо цей ілюзорний сон єдиною реальністю.

Тож Васудева (один із сучасних брахманів) і казав, дивлячись на перехожих: «Навколо самі божевільні». Так ось, коротко та просто ми повністю пояснили принципи Адвайти. Ну, а хто ще спить — спокійного сну. Та ви ж знаєте, що спокій тут може лише наснитись. Для карміна тут суцільний кошмар. А прокинутись він не зможе. Карма не дозволить.