ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА УСВІДОМЛЕНІСТЬ

Людина та тварина в процесі життя багато чого роблять в один спосіб. Тільки тварини це роблять несвідомо. Ними керують інстинкти.

Людина має діяти усвідомлено. Коли вона починає усвідомлювати, що і для чого вона робить, тобто переходить від інстинктів до усвідомлення свого буття, то починає вдосконалювати своє перебування в цьому світі. Вона підіймається над тваринним рівнем, і це призводить до розвитку її свідомості, тобто, вона починає еволюціонувати у своєму розвитку.

Усвідомленість призводить до розвитку свідомості. А розвиток свідомості примушує все більше і більше усвідомлювати усі життєві процеси, в яких приймає участь людина. Це веде до саморозвитку. Вона починає ставити питання: «хто я?», «для чого живу?», «у чому сенс всього цього?» тощо.

Тобто, усвідомленість веде до самопізнання і себе, і навколишнього світу. Це ставить людину на духовний шлях, знову ж, заснований на саморозвитку. А шлях саморозвитку (як ми вже зрозуміли) заснований на усвідомленому перебуванні в цьому світі.

І зрештою, людина бере повну відповідальність за своє життя. Вона знаходить своє місце у цьому житті. А коли людина повністю бере відповідальність за всі свої вчинки, то вона вже контролює свій шлях саморозвитку. Відповідальність за своє життя не дозволяє людині почати деградувати. Бо усвідомленість, що перетворилася на відповідальність, спрямовує людину лише вперед — до саморозвитку.

Тобто, вона стає творчою людиною і починає вже творити.

Тварина цього ще не вміє. А людина має стати Творцем: і себе, і свого життя. Тоді людина дійсно стає подібною Богу. Бог творить, і Людина творить.

Тобто, Бог починає діяти через Людину, і це призводить до повного єднання Людини з Богом. Вони вже єдині у своїй діяльності, так як творчість їх об’єднала — і вони стають єдиними Спів-творцями. Тобто, Людина свідомо еволюціонувала до божественного єднання з Творцем, і тепер вони єдині. А паразити йдуть іншим шляхом.