ДВІ ПОЛОВИНКИ ОДНІЄЇ ДОЛІ

На  зорі  своєї  юності,  коли  Сухей  ще не став майстром здобуття єдиного, але зробив на цьому шляху вже достатньо багато твердих кроків, йому зустрілася гарна дівчина. І їх шляхи перетнулися. І цей перетин призупинив подальший рух Сухея до обраної мети, бо він вже весь свій час проводив у задоволенні примх і бажань цієї дівчини, що його зачарувала, та пошуку для неї подарунків.

Сухей міг вже бачити безсмертні душі людей, і тому він вже знав, що кожна людська душа, не маючи ні кінця, ні меж, і так вже містить у собі всі цінності та багатства цього світу. Але дівчина цього ніяк не розуміла, а про шлях здобуття цієї своєї душі вона не хотіла й чути.

Одного  разу  Сухей  зазирнув  до  однієї  ювелірної  крамниці і довго вибирав прикраси, які могли б сподобатися його дівчині.

Господиня цієї крамниці — дуже молода приваблива дівчина, теж була людиною Шляху, і вже володіла певною проникливістю. Вона одразу помітила великий духовний потенціал Сухея.

І, побачивши певну розгубленість у нього при обиранні подарунка для своєї дівчини, вона запропонувала, щоб Сухей подарував їй свій Шлях здобуття своєї безцінної Душі. Бо коли дівчина здобуде цю свою безсмертну душу, то усі нескінченні багатства цього світу потьмяніють у сяйві цієї великої людської душі. Сухей відповів, що вже намагався, але їй це зовсім не цікаво. Тоді дівчина-ювелір попросила Сухея, щоб він подарував їй цей Шлях, якщо він не потрібен його дівчині. Натомість господарка крамниці запропонувала віддати усі свої скарби…

Від цих слів з Сухея одразу впала уся омана від його дівчини. І, коли омана впала — він одразу розгледів усю красу та глибину душі дівчини-ювеліра.

Сухей відповів:

— Я згоден, але за умови, що по цьому шляху ми підемо разом…

Дівчина радісно погодилася. І вони, узявшись за руки, разом пішли у вічність. Так зустрілися дві половинки однієї Долі…