ПРО БОЖЕСТВЕННУ ДУШУ

— Сухею, а чому Індію вважають найдуховнішою країною?

— У  всіх  країнах  люди  вірять  в  Бога.  Це  говорить  про  те, що  їхня  душа  вже  подолала  великий духовний  шлях  богопізнання в попередніх життях. Саме тому вони і народжуються у цій країні, де люди тисячоліттями присвячували свої життя пошуку Бога, а не самоствердженню себе у цьому матеріаль- ному світі.

І якщо вивчити духовну філософію Індії,  її  різноманітну релігійну діяльність, яка за рахунок свого розмаїття і надає можливість кожній індивідуальній людині, з притаманними тільки  їй схильностями, знайти  саме свій духовний шлях і, знову ж таки, тільки за рахунок цієї різноманітності всебічно і, за можливості, більш повно задовольнити свій духовний голод.

Так-так, саме в Індію приходять люди з величезною жагою якомога більше і повніше пізнати саме Бога у всій його повноті. Це їх бажання може бути задоволене найбільшою мірою тут, так як саме у цій країні присутні безліч джерел, що відображають увесь смак цього Єдиного, але, знову ж таки, багатоликого Бога.

Тому і наш Всесвіт так само нескінченно різноманітний, як і його Творець. І наші душі, що відображають образ і подобу нашого багатоликого Бога, теж частіше такі ж різні і несхожі одна на одну, так як кожна з них відображає тільки їй притаманну якусь проявлену в ній властивість Бога.

І, саме завдяки цій властивості, що міститься у цій душі, Бог і проявляє себе у матеріальному світі.

Ось чому Сухей і каже, що, коли ви пізнаєте свій Дух і зіллєтеся з ним, то, оскільки цей Дух влаштований за образом і подобою Бога, і так як наш Дух — це всього лише духовний атом, частинка Бога у нас всередині, то, злившись із ним, ми вже стаємо співтворцями Бога, так як, пізнавши себе, і через це самопізнання, пізнавши і самого Бога, ми пізнаємо своє істинне призначення у цьому світі.

Тобто, ми вже не богоборці, а ми вже — соратники Бога, адже ми вже з ним єдині. Тобто, не потрібно бути сім п’ядей у чолі, щоб помітити, що кожній людині притаманні лише їй властиві певні якості та певні схильності.

Ось  в  Індії  й  розроблені  методики,  які  дозволяють  душі знайти  саме  свій  Шлях, який  дозволяє використовувати саме ці божественні якості своєї душі для самопізнання і для богопізнання (що, якщо ви вже зрозуміли, є одним і тим самим). Тобто, використовуючи ці  природні  якості,  які  закладені в неї Богом, людина тільки і може краще всього пізнати саму себе, а пізнавши себе та злившись із Богом — вона і пізнає всю решту притаманних Богу властивостей, так як вона, злившись з ним, ставши з ним єдиним, пробуджує все розмаїття Бога в собі. А релігійні представники інших країн, навпаки, нав’язують якісь шаблони та догми, які стануть перешкодою для розповсюдження свого Духу, який знаходиться всередині нас, про що свідчить Біблія. 

І ось, нас і відганяють від власної Душі, вганяючи у зовнішні приписи та обряди. А ці обряди вигадані не людьми, які пізнали Бога через самопізнання душі, а людьми, які, за своєю суттю, є всього лише чиновниками-бюрократами.

Тобто, немає особливої різниці між чиновниками, які сидять в  державних  установах, та чиновниками, які очолюють державні офіційні релігії. І часто інтереси у державних керівників, які вирішили заволодіти чужими багатствами інших країн, співпадають з інтересами сріблолюбних чиновників церкви.

І ось, одурманені релігійні фанатики женуться на які-небудь хрестові походи. І тільки найвищі чиновники держави та церкви, які є єдиною мафією, знають справжні цілі кривавої бійні, що влаштована ними, начебто в ім’я Бога.

І не варто дивитися тільки на Середньовіччя, яке пройшло в основному за так званими війнами за Бога, де одурманені релігійні фанатики різали собі подібних, не розуміючи, що в них самих, як і в тих, кого вони ріжуть — міститься така ж божественна Душа. Але, відвівши цих фанатиків від їхньої власної душі, зомбувавши їх і спрямувавши усю їхню увагу на зовнішні обряди, інакше як тоді можна було б змусити людину, яка знає, що в ній така ж божественна душа, як і в іншому, примусити вбивати іншого собі подібного, який також створений за образом і подобою Божою?

Тому, коли, наприклад, сильних світу цього легалізували в офіційне християнство, то яке вони створили знаряддя для тепер легалізованих та законних вбивств? Скільки тепер можна було кинути у вогнище інакомислячих? Скільки тепер можна було знайти виправдань для пограбувань цілих держав та знищень  цілих  народів, наприклад,  індійців,  проголосивши, що у них немає душі?

І тому-то, коли християнство легалізувалося — в першу чергу і були знищені справжні послідовники Христа. А, так як вони були справжніми його послідовниками, то вони були справжні істинні духовидці і їх неможливо було одурманити та зробити душогубцями, начебто во ім’я Христа. Тому що,  за допомогою істинних настанов Ісуса вони пізнали свій Дух. Адже він також казав, що Дух всередині (бо Ісус також бував в Індії, але офіціоз буде усіма силами не допускати цієї інформації), і вони бачили, що настанови їхнього вчителя йдуть у розріз з діями державних мафій, які використовують релігії лише для здійснення своїх, інколи — гіпердемонічних цілей, і для того, щоб утримати у підкоренні юрбу рабів, якою вони керують двома способами: перший спосіб — воєнною силою та, більш дієвий, другий спосіб — за допомогою чиновників церкви. Тому Оріген (примітка автора — грецький християнський теолог і філософ), який заявляв: «Пізнай себе, і ти пізнаєш Всесвіт та Бога…» — потрапив у в’язницю, і вже звідти не вийшов.

Не набагато краще й іншим представникам існуючих ортодоксальних релігій, які використовують такі поняття, як «священна війна» та «вбити невірного».