Недосказаність

Пролог

Присвячується
Усім тим, кого я любила.

Коли сонце ховається за обрій, і вмикаються ліхтарі, душі людей оголюються, як розгорнуті книги, а думки живуть своїм життям. Чи часто бувало у вас, що ви уявляєте все своє життя і ніби перемотуєте події з минулого, намагаєтесь подумки змінити все що трапилось, чи уявити, що все б було інакше. Усе життя людина хоче бути почутою, але більшість мовчить при можливості щось розповісти, пожираючи себе думками і несказаними словами. Хтось замикається у собі чекаючи, що все ж віднайдеться людина, яка зможе відкрити потаємні двері душі, зрозуміти безумність думок, а хтось починає писати про все, що так хотілось би комусь розповісти, але боїться осуду від інших. Чи багато із вас писали свій щоденник? Якщо так, то ви зрозумієте про, що ця книга. Тут немає діалогів, а лишився один монолог оголеної душі, розкинутих думок і чистоти почуттів. Чи видумані це персонажі вирішувати вам, так само чи починати читати ці рядки.

Anastasia By

Подобається

#3274 в Сучасна проза
#8783 в Любовні романи
#3518 в Сучасний любовний роман

У тексті є: студентські пригоди, сильне кохання і вірна дружба, думки та відчуття

Відредаговано: 10.06.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись