Нечитай-зілля
Купіль
"До Мови"
Скільки раз намагалися тебе присоромити,
заховати в лахмітті, притрусити пилюкою,
на безцінок здешевити, як не зладиться знищити,
а ти все виростала над гнилою багнюкою.
А ти все підіймалася, ніби Богом окрилена,
і шукала своїх між чужими, байдужими.
Моя мово оплакана, мита кров’ю, оспівана,
в наших душах збережена, бо ти й є тими душами.
* * *
Українці – народ.
Україна була, є і буде!
Не за рейтингом правд…
І супроти усіх перешкод.
Лиш відкрийте серця,
Прихиліться на матері груди.
В світі матір одна –
Це дорожче усіх нагород!
Запах рідних земель…
Він солодший за райські меди.
Український народ,
Об’єднаймо серця наче руки!
Маєм щиро іти
До одної святої мети.
Україна була, вона є
Й Україною буде!
* * *
О, як мало ТЕБЕ!
Ще ТВОЄЇ води не впилася!
Всюди чую слова не твої, а тому й не мої.
Щастя в тому, що ти ворогам і катам не здалася.
Щастя в тому, що є ще сини і відважні мужі.
Щастя — дочок твоїх не усіх розпаскуджено брудом.
Щастя — діти твої мають очі ясні і живі.
Ми великий народ. Не людці, ніби стадо, а Люди.
Ми твій корінь, твій цвіт. Ми ростемо до неба з землі.
Відредаговано: 04.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
