Білим по білому

*   *   *

Хай світи розсипаються іскрами,
розпорошені в небуття -
є єдина правдива істина,
як причина всього життя.
Лише те, що з любов'ю створене,
що посіяне у любов,
повставатиме вічно з попелу,
знову й знов.
Я любов у собі вирощу,
як дитя, і пущу у світ.
Хай її для людей вистачить
хоч на сотню земних цих літ.
Я молюсь, і прошу, і вірую:
"Хай примножиться у серцях,
зазвучить Небесною лірою
у усіх земних творцях."
В кожній матері, в кожнім батькові,
найсвятіша з усіх чудес,
розвивається вона, множиться, радує -
щоб наш світ знову й знов воскрес.
Лише те, що з любов'ю створене,
що посіяне у любов,
повставатиме вічно з попелу,
знову й знов.

*   *   *

Ти подивись, який сьогодні день!

День для добра, примнож його нам Боже!

Хай всяка світла сила допоможе

його примножить в тисячу разів!

Хай всякий дух співає перемогу добра над злом,

весна пришвидшить хід,

воскресне воля, розпочнеться рух

І кожного молитва стане ділом.

Ти ж подивись, який сьогодні день!

Як Сонце встало вбране у життя!

Нехай згорить від променів сміття,

Відійде в ніч усе жахне й мізерне!

Хай кожен, хто в майбутнє йде з добром,

примножиться у силі і у вірі,

пробудження підніметься над сном,

Мов колосок з родючої ріллі!

*   *   *

Сядьмо в коло

Та зпрядімо нитку.

Заплетімо мереживо

Срібної павутини.

Заспіваймо вниз,

Заспіваймо вгору -

Нас слухає Бог.

Сядьмо в коло,

На спільну молитву.

Бринить павутина -

Слухаймо.

Рука до руки,

Крапля до краплі,

Зерно до зерна -

Ось і істина.

*   *   *

Всякий подих на славу Творцю!
Хай наші матері будуть для нас святими,
батьки — основою нашої сили!
Шануймо дітей наших!
Шукаймо окрім великого розуму
глибоку мудрість!

Лика предків вималювались!
З нами Батько!

Не темрява страшна,
а сила нашого страху.
Не смерть страшна,
а прожите життя без Любові.
Наше оточення — наше зеркало.

Лика предків вималювались!
З нами Матір!

Світімо своєму кореню!
Шануймо предків своїх!
Світімо усьому світові!
Весь Всесвіт складається з Я.

Лика предків вималювались!
З нами Дитя!