"32-33"
Виє вітер і люди…
В небі лелека – крилате м'ясо!
Павук…
Господи!.. Легко впольований харч.
Жменя зерна в ховраховій норі –
знахідка краплі життя!
Собаки не гризтимуть людських кісток –
люди обгризли собачі.
Виє вітер і люди…

"Згниваючі хрести"
В згниваючих хрестах
минуле замовкає,
стираються сліди
натоптані в землі.
У сірих небесах
молитва дзвоном тане
і омиває дощ
огарки від свічі.
Останнє «Отче наш»,
як попелом із неба.
Останнє «Отче наш»,
Як клятва світ спасти.
Біліють хмари – янгольські знамена,
і дух мій просить: «Господи прости!»
Відредаговано: 04.12.2025