Небокрай мого життя
Тривога
До горла підкочується нудота.
Так тривога гарчить.
Викорчує з корінням гидота
Все, що мотивує жить.
А коли панічний страх квітне —
Додається колючок у тілі.
Стає нестерпно. Все рідне
Поглинає хаос гнилі...
Але все рано чи пізно зазнає кінця.
Тривога минає, залишаючи відчай.
За хмарами десь є й досі сонця кільця.
Не загострюй уваги. Йди роби чай,
Йди співай, танцюй, займись тілом.
Якщо жити постійно у темряві, то вона
Стає тобою. А ти народилася світлом.
...Тож не стій! Не твоя ця труна,
Не твої це питання, не твій біль.
Зрозуміти людину не всі можуть.
Ось ти любиш огірок сувати у сіль,
А хтось не їсть огірків. (Бути цього не може!)
Відредаговано: 01.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
