Небокрай мого життя
Ти моє все
Підведи мене до мосту
І потримай, щоб я не впала.
Твої плечі, які я люблю,
Я впевненна здатні на це.
Проведи мене до воріт Раю,
Зроби так, щоб я палала.
Твоє одне чолове: "Тримаю"
Здатне на все це.
Від тебе я божевОлію.
Від тебе я млію й дрижу.
У час, коли загублю колію,
Орієнтир або ж саму себе
Я знаю, що ти підтримаєш,
Я знаю й тому тобою дорожу.
У наш час рідко надибаєш
На людину-опору, людину-хребет.
Я ж тебе знайшла і віднині відпустити тебе несила,
Бо, щоб там хто не говорив.
Людині — потрібна людина.
Кожному потрібен той, хто б його боготворив,
Хто б вірив, хто б тримав за руку
У час радості чи біди...
А втім, куди хочеш мене веди —
З тобою я тішуся всілякому диву й звуку,
З тобою я не боюсь.
Ти той, хто наносить мені тони щастя,
З ким можна слухати блюз
І на кого обпертися без остраху вдасться —
Ти моє все.
І більше.
Життя, повітря — твої синоніми це.
Лише з тобою мені тепліше.
Відредаговано: 01.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
