Небокрай мого життя
Тисну на газ
Жену всі 200 за годину словами-ядами.
В очі, обвуглені сирістю, не дивлюсь.
Най хоч би вітром спокою остужусь,
Але лечу без свідомості. Стукаю лядами,
Торохкаю трубами вихлопними.
*тут мат замість рими*
Тисну на газ, забуваючи — тормоз вже не працює,
А тільки місце займає. Ну прям як і ти
В серці моєму, в ліжку, в час щастя, біди.
Твоя поведінка між людьми вже не дивує,
А тільки бісить, й тому ми прямуєм
В безодню. Там запануєм.
Вперед на швидкості до зір летіли зовсім ще недавно,
А зараз вниз, де пекло не страшніше.
На жаль терпіти нелюбов ще гірше,
А я терпів і було то задАрма та бездАрно.
Й життя було не так вже гарне,
Як й ти в пальто вульгарна.
Бензин ще є й дорога рівна, неначе доля немовляти.
Я борщ вже твій скуштую на прощання
Хоча пробачення не дам, як й милування.
І вже востаннє все, що хочеться тобі сказати:
"Його міцніше намагайся обіймати
Й життя дурному не ламати".
Відредаговано: 01.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
