Небокрай мого життя
Ти не птах
Ти не птах, що шукає собі подібних —
Ти найвище блаженство з усіх!
Йди повільно та гордо серед невпинних,
Бо усі вони — вовки. Не йди до чужих!
Ти сам собі Бог, і сам собі Демон,
І сонце, і грім! Ти — непереможна біда.
Не шукай крізь долоні кав'ярних зерен —
Все, що треба — те дасть доля твоя.
Якщо можна чекати — так жди,
А хочеш вперед — крила свої розправ!
Від бажання одного розквітнуть сади,
Та тільки ж і ти свої старання додай!
Від горя всякого думками себе рятуй
І мрій, якщо віриш і прагнеш дива.
В час сумний — усміхнись, не сумуй!
Сум — то вже непоправності злива.
І вір ти у краще — знайдеш ще лихого.
Гармонію бережи у собі, як своє тепло.
Не треба багато слів — то вияв пустого,
А час марно гаяти — то вже є зло!
Відредаговано: 01.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
