Глава восьма. Горщик.

-- А тепер спробуй його змінити на горщик, - спокійно відповів Сніжний на мій погляд, який без слів запитував:"що робити далі?"

   Я кивнула і взявши камінь, який я обхватила з обох боків, тому що він був трішки важким, спробувала перетворити його на горщик. Я звісно ніколи не бачила у своєму житті звичайного горщика, але Каріна розповіла мені про нього, щоб ввести в курс справи.

   Камінь поступово почав перетворюватися на горщик. Принаймні на те, що я зараз уявляла у своїх фантазіях. Через декілька довгих секунд, які здалися мені цілою вічністю, камінь дійсно перетворився на те, що зазвичай називають горщиком для квітів або рослин.

   Коли я зробила його, я поставила горщик на каміння перед собою, віддихуючись і подивилась на Сніжного. Все ж таки, більш об'ємні фігури для мене поки що важкуваті в роботі і забирають трішки більше сил, ніж звичайні квадрати для платформи.

   Сніжний кивнув.

-- Навіщо він нам? - Запитала я.

-- Зрозуміла річ що для того, щоб виростити якусь рослину! - Гаркнув дракон, в його погляді з'явились нотки люті. А потім через декілька секунд дракон заспокоївся і вже більш спокійно, мовив: - нам треба буде зробити ще багато робити зараз. Ти зроби якщо зможеш як мінімум два горщики, а я засиплю їх землею і посаджу туди насіння.

   Я знову кивнула і взявши наступний камінь, почала знову робити новий горщик. Сніжний же як і казав, почав засипати перший землею. Насіння лежало біля нього вже розібране на декілька невеликих гірок. Дракон спеціально розклав усе насіння на декілька купок, щоб зрозуміти, яке він вже брав, а яке ні.

   Мабуть, важко було їх перебирати. Все ж таки є й майже однакові, тому зрозуміти у такому разі, яке підходить до якоїсь з гірок було складно. Я допомогла б тоді йому у цьому, але в мене є інша справа, аніж перебирання насіння. Хоча Морок дав насіння саме мені а не Сніжному...