Пролог.

{Від автора}

Очманіти. Це вже п'ята книга "небезпека у лісі!". Не чекала, що зможу протримати цикл про людей з лісу аж настільки довго. Ну і давайте по стандарту, як завжди :)

Якщо ви не читали четверту, третю, другу чи навіть першу книгу, то будь ласка, прочитайте спочатку їх, а потім йдіть сюди. Дякую за ваше розуміння)))

— Я не чекав, що ти будеш тут. - Мовив спокійно Морок, більше схожий на привида, ніж на звичайну людину, яка зустрілася з іншими провідником, якого вже давно нема. - Я гадав, що ти будеш блукати по Зоряній смузі в пошуках своєї коханої і далі.

— Я теж. - Мовив Галбатор і його слова були схожі більше на шипіння дикої змії. - Особливо біля того місця, де мені довелося залишити своє життя і приєднатися до Богів. І до речі, ти слідкував за мною увесь цей час?!

    Морок спокійно подивився на Галбатора, який теж був ніби як примара. Минулий провідник, який був по виду набагато старший за Морока - хоча так воно насправді й було, - не горів особливим бажанням розмовляти з Мороком. У його очах виднілись нетипові для нього злість та нахабство, якими він ніколи не володів. Або просто Морок його погано знав, з-за чого не міг точно сказати, чи це той добрий Галбатор, якого він пам'ятав ще за часів свого життя на землі.

    Все-таки Галбатор майже не правив у той час, скільки себе пам'ятає Морок. Ось він народився і правив ще Драконікс. І вже потім, коли вже примарному провідникові стукнуло десь тринадцять років, почав правити Галбатор. Та й той не дуже довго був провідником. Десь років зі п'ять. Тоді Морокові вже було вісімнадцять років. Якраз той час, коли він міг стати повноцінним провідником.

— Я зараз не збираюся знову сваритися з-за того, що колись закохався у двоножачу дівку. - Провдіник гмикнув, згадуючи майже усі пригоди Мірарди після його смерті і підмічаючи, що цим вона більше схожа саме на свою мати. А також і свої пригоди, коли він, ще трохи молодший, ніж зараз, намагався усе підстроїти так, щоб усі гадали, що Мірарда опинилася у лісі чисто випадково і сам Морок ніяк до цього не причетний. Він тоді встиг вчасно зайти до кубла, швидкі ноги його не підвели. - І так, я не слідкував за тобою. Я слідкував за нею.

   Так, він спостерігав за Мірардою. Спостерігав за тим, як вона знову опинилася у Глибокому Сні та нарешті змогла поставити печать і кінець пригодам у темних краях. Як вона стала провідницею та нарешті трохи поладнала з батьком. Як дівчина змусила прокинутися її силу, коли дізналася про те, що у її матері давно інша сім'я і вона забула про свою справжню сім'ю. Але він не бачив того, як вона билася за Лісний Народ з Темним.

   Тоді, коли Морок нарешті опинився на зоряній смузі, була суцільна темрява, яка зникла тільки тоді, коли Мірарду вже призначали провідником і вона йшла на посвячення, яке "проходив" і сам Морок колись дуже давно. Чоловік майже одразу, коли отямився, почав спостерігати за дівчиною з-за того, що тут майже нічого "особливого" не треба було робити.

   Полювання чи риболовля? Навіщо, якщо ти всеодно постійно не хочеш їсти? Розмова з іншими? Особливо Морок ні з ким не розмовляв.

   Минулий провдіник знову хмикнув і подивився на дівчину, яка зараз мирно спала внизу. Все виднілися так, ніби він спостерігав зверху на якихось примар, хоча й сам був цією примарою.

— Вона повинна справитися з тим проротством сама, як я того й боявся. 

— Усі ми його боялися, й боїмося досі, навіть коли досягли суцільного спокою на зоряній смузі. - Тихо мовив Галбатор, теж подивившись на дівчину знизу сумними очима, у яких тепер мерехтіла шкода за те, що нікому на плечі не лягло таке "прокляття". - І ось воно нарешті настало... Воно настало у той час, коли вдалою нашого народу керує ще... Дитина.

— Так, вона ще мала. Їй тільки тринадцять років. Це рекорд. Вона - наймолодша провідниця...

— І, як би це не було важко сказати, вона можливо перша жінка, яка керує Лісним Народом.... - Закінчив за нього Галбатор, теж інколи дивлячись на землю. 

   Морок глибоко вдихнув. Він пам'ятав той момент, коли він став провідником і той погляд одного з його "конкурентів". Це вийшло насправді випадково. Ніхто не очікував, що саме він, непідготовлений до справи провідника Морок, може їм ось так різко стати по бажанню Галбатора. І той прокльон...