Небезпечний телефон
Ми зі сином гуляли на різних дитячих майданчиках.
Біля одного супермаркета на кінцевій зупинці, вбудованого у житловий будинок, на ту мить нещодавно було побудовано новий дитячий майданчик, додатково до існуючого вже, прям впритул, мабуть і профінансований цим супермаркетом.
Гуляли ми одного разу на цьому дитячому майданчику біля супермаркету на кінцевій - і я помітила старий кнопковий телефон, який валявся під лавкою, а поруч також неохайно лежав щільний пакет.
Гуляли-гуляли, нагулялися, пішли додому.
Наступного дня знову на тому ж самому місці лежить той самий кнопковий телефон біля цього неохайно залишеного пакету.
І що ж мені думати?
2014 рік вже був давно позаду. Але ще було далеко до 24 лютого 2022 року. Але і тоді вже різних повідомлень з офіційних новин про те, як підкидають іграшки з вибухівкою на дитячі майданчики, наслухалася вдосталь.
Спостерігаю. Починаю питати:
- Це не ваш пакет? Це не ваш телефон?
Всі відмовляються.
Я починаю сіяти паніку, але тихо, звертаючись до матерів, які гуляли поруч:
- Я цей телефон та пакет бачила вчора на тих самих місцях. Не підходьте близько до них.
Мамочки починають шарахатися цієї лавки, під якій лежать небезпечні предмети.
Я ж знаю, що через телефон можна зробити наводку. Що телефон приймає дзвінок - і все... Ба-бах!
У кіно цього надивилася.
Замість того, щоб піти подалі від цього майданчика, гуляємо далі, але не підходимо до цих речей.
Інші мамочки діють так само...
Логіка...
Що в мене, що в інших...
Нарешті наважуюсь подзвонити у поліцію.
Пояснюю, що і як, розказую, яка адреса, що дитячий майданчик біля супермаркету, будинок такий-то.
Через двадцять хвилин приїджає службовий мініфургон.
По назві розумію, що це сапери.
Але бачу, що цей мініфургон проїджає далі магазину, за цей будинок, до якого він прибудований, в'їджає на внутрішньодворову територію, де між будинками теж є дитячий майданчик.
Старий, але це теж дитячий майданчик...
Хапаю дитину та поспішаю до дороги, яка веде у двір за цим будинком, до якого добудовано супермаркет.
Щоб пояснити їм, що вони не там шукають...
Тепер бачу, як вони виїджать з двору...
Невже мені махати руками та кричати, щоб на відстані привернути на себе увагу цих спеціалістів?
Проморозилася, не почала кричати, бо як це виглядало би ззовні зі сторони?
Лише провела поглядом мініфургон....
Що ж...
Продовжили гуляти.
А потім...
До телефона підбігла красива дівчинка років семи-восьми, поклала його у той пакет, що просто валявся горизонтально на землі, та пішла з дитячого майданчика.
Переляканим мамочках я почала розказувати, що пакет та телефон тієї дівчинки.
Виходить, ця дівчинка кожен день гуляла на тому майданчику, кидаючи на одне й те ж саме місце свій пакет, з якого вивалювався телефон.
Добре, що мене ніхто не оштрафував за хибний виклик.