Розділ 14

 Назара виписали з лікарні. Усе було нормально. Він знову повернувся до тренувань і роботи. Тисячу разів прокрутив у голові, як скаже Адріані правду — що більше її не кохає. Для нього це буде нелегко: він не хотів завдавати болю дівчині, з якою був у стосунках роками. Йому було важко забрати в неї мрію про весілля та спільне майбутнє. Адже вона прилетіла в Україну заради нього, відмовилася від вигідних контрактів, була поруч, поки він лежав у лікарні. Хіба це не доводило її почуттів? Назар це цінував, і саме це стримувало його.

— Влад, я ніби в пастці, — зізнався він другові, який сидів у його кабінеті.

— Може, вихід якось сам по собі знайдеться, — задумливо відповів Влад. — Я теж у такій самій пастці, як і ти. Кохаю свою дружину, не хочу розлучення, але мене, як магнітом, тягне до іншої. Я на межі зради, і тільки дивом поки що стримуюся.

До кабінету зайшла секретарка, принесла каву. Друзі зачекали, поки вона вийде, і тільки тоді продовжили розмову.

— Ми у стосунках з одними, а тягне нас до інших… — Назар відпив кави. — Це страшенно вимотує.

— Не те слово. А де Адріана? — поцікавився Влад. — Останнім часом я звик бачити її поруч із тобою, а сьогодні дивно: ти без уваги.

— Київський журнал запропонував їй фотосесію. Італійська топмодель на обкладинці українського глянцю, — в голосі Назара звучала гордість. — Мені так шкода її, і саме через це я відкладаю й відкладаю…

— Довго не відкладаєш. Вибір доведеться зробити — і не лише в коханні, а й у справах. Олександр Григорович заворушився, і… — Влад допив каву, підвівся й підійшов до великого панорамного вікна, що виходило на центральний вхід компанії.

Раптом завмер від здивування. Хотів не подати вигляду, але було запізно — Назар теж підійшов до вікна.

— Я думаю, як її не образити… — він враз збісився. — А вона вже іншого обіймає?! Адріана!

— Не варто кричати, — Владові стало незручно. — Та я його знаю… Дай подумати…

— Я теж його знаю, — Назар зі злості вдарив кулаком по дивану біля вікна. — Це колишній хлопець Діани.

— І це відомий автогонщик, переможець найпрестижніших перегонів! Він найкращий у своїй справі, — згадав Влад, який був фанатом автоспорту. — Оце так розвиток подій! Треба взяти в нього автограф.

— Треба йому набити пику! Вибити всі зуби! — Назар, киплячи від злості, вибіг із кабінету, а Влад кинувся за ним.

Вони спустилися ліфтом на перший поверх і вибігли з будівлі, ледь не збивши Лесю, яка поспішала на зустріч зі своїм хлопцем. Денис зателефонував їй, сказав виходити, але не попередив, що підвезе вродливу дівчину.

Назар, опинившись поруч із Денисом, схопив його за спортивну куртку й різко відштовхнув від Адріани.

— Не смій торкатися моєї дівчини! — крикнув він.

Денис, не очікуючи нападу, ледь не впав.

— Оце так поворот… — єхидно посміхнувся. — Виходить, у нас з тобою однаковий смак. І руки прибереш від мене.

— Ти… — Назар не стримався й щосили вдарив Дениса кулаком у обличчя. Той повалився на землю.

— Дениску! — до нього підбігла Леся, намагаючись допомогти, але той грубо відштовхнув її.

— Назар Вікторович, за що ви так із моїм Дениском?! — обурилася вона.

— Я на тебе подам до суду! — крикнув Денис, підводячись і витираючи кров із розбитої губи.

— Назар, не треба… — Адріана схопила його за руку, притиснулася, намагаючись заспокоїти. — Ми просто працюємо разом! Ти ж пам’ятаєш, що я погодилася на фотосесію для спортивного журналу. А Денис — спортсмен…

— Я знаю, хто він такий, — Назар усе ще кипів від люті. — Щоб я тебе більше не бачив поруч із моєю нареченою і на території моєї компанії!

— Наречену маєш, а по готелю з iншою ходиш, — Денис хотiв зачепити Назара, не замислюючись над тим, що щойно сказав.

— Ах ти, гад! — Назар знову хотiв накинутися на Дениса, але Влад вчасно пiдбiг i втримав друга.

— А ти звiдки знаєш? — запитала Леся у свого хлопця.

— Невже те, що говорить Денис, правда? — Адрiана здивовано подивилася на Назара i щосили дала йому ляпаса. — Ти мене з ким зраджував? З Дiаною?

— Я тебе не зраджував, — Назар почав виправдовуватися. — Тодi у мене були справи.

— Адрiано, ти i Дiанку знаєш? Вона моя колишня дiвчина, а вiднинi — коханка твого нареченого. Вони один одного вартi, — Денис задоволено всмiхнувся, хоч i розумiв, що чинить зараз не найкраще.

— Дiана — коханка Назара Вiкторовича? — Леся схопилася за серце. — Не може бути. Дениску...

— Не називай мене так! — Денис раптом розлютився i гримнув на Лесю.

— Пропоную всiм заспокоїтися, — втрутився у сварку Влад. — Не забувайте, що на нас дивляться люди. Завтра про вашу сцену дiзнається вся країна.

— Чекай на повiстку до суду, — Денис тицнув пальцем у груди Назару. — Ти заплатиш за цей удар. Свiдкiв у мене достатньо.

Потiм Денис сiв у свою спортивну машину й поїхав, забувши, що поруч стояла його дiвчина. Лесi стало неприємно, що про неї просто забули, але вона не подала вигляду. Вимушена була повернутися на своє робоче мiсце. Повернувшись, вона зателефонувала матерi, щоб розповiсти, що щойно дiзналася про Дiану. Їй хотiлося помститися Дiанi, хотiлося на комусь зiрвати свою злiсть, бо тепер вона усвiдомила: Денис її зовсiм не кохає i, схоже, зраджує. Виходить, вона не краща за Дiану, а так хотiлося думати iнакше.

— Я не помиляюся. Наша Дiана спить iз власником будiвельної компанiї. У нього є наречена, а вона — його коханка, — сказала Леся матерi. — Так що не така вона вже й нещасна, як ви там усi думаєте.

— Треба передзвонити Раї, — вiдповiла Ольга Кирилiвна. — А може, вона i так знає...

Назар iз Адрiаною пiднялися до кабiнету, а Влад не став їм заважати i поїхав до свого офiсу. Назар усе ще виглядав роздратованим.

— Сподiваюся, ти йому не повiрила? — Назар налив собi води з графина й випив.

— Я не хочу розбиратися, чому ви там були, — Адрiана сiла на диван. — Я тобi вiрю.