Розділ 9

На слідуючий день Тася прокинулась ще о шостій і була бадьора, як ніколи. Дівчина одразу зробила усі свої ранкові справи та погодувала Ґлорію. На годиннику була лише за двадцять сьома.

Тася в останнє перевірила чи склала усе в валізу.

- Та-а-акс, наче усе поставила - пробурмотіла вона сама до себе засуваючи змійку валізи - Тепер треба дочекатись листа від Кріс, про точне місце зустрічі..

Ґлорія ухнула у відповідь. Дівчина усміхнувшись сові, сіла зверху на валізу, підперши підборіддя руками.

- Ох, Ґлоріє.. я так хвилююсь, це ж мій перший день в новій, невідомій для мене школі - заторохкотіла вона до сови - Уяви лишень, нові знайомства, вивчати різні закляття, а може і зілля варити!

Сова знову ухнула і заховавши дзьобик під крило. Аж тут від вікна почувся стукіт. Тася підняла голову та побачила на підвіконику маленьку сову Кріс - Орфію.

- А ось і лист від Кріс! - вигукнула Тася підводячись. Вона швидко підійшла до вікна і впустила сову в середину. Орфія зробила круг по кімнаті та приземлилась на кухонний стіл. Радісно ухнула й простягла лампу із згортком.

Тася забрала його у сови і розгорнула.

" Привіт, Тая!

Я домовилась з батьками, щоб вони супроводжували нас обох до Гоґвортського Експресу!

Тому місце зустрічі - книгарня "Флоріш і Блотс".

Я трохи затримаюсь, треба купити нову мантію. Свою я випадково продірявила вогнепальним закляттям.

Мама трохи розсердилась, але загалом усе підконтролем.

До зустрічі!
      
             Кріс :)"

Дочитавши записку дівчина миттю нашкрябала відповідь.

" Привіт Кріс!

Без проблем, я зачекаю. Тільки давай надалі ти будеш закляття тестити тільки на уроках, гаразд?

Щоб не приходилось знову, щось нове купувати.

До зустрічі!
     
   Тася :)"

Тоді прив'язала свій згорток до лапки Орфії і випустила її у відчинене вікно. Проводячи поглядом, аж доки сова не зникла за обрієм. Потім дівчинка знову сіла на валізу опустивши руки на коліна і задумалась.

Вона ніяк не могла заспокоїти своє хвилювання. Тася аж розпирало від емоцій. Все навколо здавалось дивним і новим: магічний світ, чарівники,  школа чарів.

Дівчинка подумки повторила назву книгарні, яку вказала Кріс. Вони вже зустрічались там раніше, коли купували підручники, однак цього разу це відчувалось зовсім по іншому.

Тася так занурилась у роздуми, що не замітила як пробив сьому великий старовинний годинник біля каміна. Із роздумів її вивело ухкання Ґлорії коли було вже пів восьмої.

Дівчинка похопилась поглянувши на час. Ще раз окинула вітальню поглядом, але якимось сумним. Може, тому, що тут вона нарешті за стільки часу мала якийсь свій особистий куточок.

- Ну все Ґлоріє, нам пора йти - кивнула вона сові. Взяла валізу та клітку і вийшла на вулицю. На дворі її зустрів прохолодний ранковий вітерець. Вона озирнулась вдихнувши свіже повітря і впевненим кроком пішла вулицею на Алею Діаґон.

* * * 
На місце зустрічі вона прибула першою. Відчуваючи легкий трепіт у грудях, книгарня зовні була такаж без змін.

- Нам потрібно трохи зачекати - сказала вона Ґлорії, влаштовуючись біля входу.

Минув якись час і вона помітила здалеку Кріс, яка підходила до книгарні. Дівчина помахала рукою, підбігаючи до подруги.

- Привіт Тає! Пробач за затримку, та клята мантія справді роздратувала маму - сказала Кріс легко посміхаючись. Вона мала трохи заклопотаний та схвильований вигляд, проте щасливий.

- Нічого, все добре - відповіла Тася усміхаючись навзаєм - Я також трохи хвилююсь - це нормально.

- Ну звичайно ж, ми обидві вперше їдемо в Гоґвортс, як тут не звилюватись! - вигукнула захоплено Кріс - Ти ж уявляєш, скільки на нас усього чекає!

- Так - кивнула дівчина подрузі - Ти готова?

- Ну звісно! Ходімо мої батьки вже чекають на нас біля виходу - сказала Кріс показуючи в кінець тої дороги де вперше Тася через вихід прийшла сюди.

Вони вдвох рушили туди захоплено розмовляючи. А коли підійшли ближче Кріс кивнула огрядним чоловіку і жінці, які стояли дивлячись в їх бік.

- Мамо, тату ми тут! Знайомтесь це моя подруга Тася Холден - урочисно вигукнула Кріс - Тає це мої мама і тато.

- Доброго ранку! - привіталась Тася з батьками Кріс. Помітивши, що її подруга дуже схожа на свою матір.

- Доброго ранку! - відповіла місіс Джонс, усміхаючись. Вона була одягнена у прекрасній сукні розцяцькованій трояндами. Містер Джонс лише кивнув, він був у смокінгу - Хвилюєшся?

- Так, трохи - зізналась Тася.

- Це нічого, я також хвилювався, коли вперше вирушав у Гоґвортс за свого часу - відповів містер Джонс, привітно усміхаючись і трохи засріявшись - А тепер ходімо дівчатка, у нас мало часу. 

Містер Джонс дістав із кишені плаща свою чарівну паличку і так як це робила до того професорка Макґонеґел відчинив прохід. Усі четверо перейшли через раму і вийшли в провулку на одній із Лондонських вулиць. Звідки викликавши звичайне таксі прибули на вокзал Кінґс-Кросс.