Розділ 8

Після того, як Кріс придбала сову Орфію, а Тася - Ґлорію, вони постійно листувались, ділились новинами і планували зустрічі. Встигли купити усе необхідне до школи, тому останій тиждень перед першим вересням проводили безтурботно.

За цей час вони добре здружились. Кріс розповідала про свого брата Форда та симпатію Ніка. Тася також, спромоглась поділитись тим, що має не рідних братів та сестер і їх важкі відносини.

А ось саму історію чому вони їй не рідні, не розкривала, та й Кріс не дуже цікавилась цим. Тася чомусь боялась казати про те, що вона сирота і жила в чужій їй сім'ї аж 10 років. Їй здавалось, що її приєтелька, якщо дізнається про це перестане з нею дружити. Тому поки, що тримала це в таємниці.

І ось якось одного дня, Тася з Кріс знову зустрілась на Алеї Діаґон. Кріс зразу потягнула її на невеличкий майданчик, прихований за крамницями.

- Не хочу, щоб нас хтось бачив - пояснила вона - Та й тут більш комфортніше та спокійніше. Можемо поговорити на різні душевні теми.

- Так, тут справді затишніше - визнала Тася, озираючись. Вони були на старому закинутому ігровому майданчику. Навкруги не було ні душі, що додавало цьому місцю загадковості.

- Ходімо, десь сядимо? - запропонувала Кріс.

- Ходімо - погодилась Тася і вони вдвох пішли стежкою. Кріс роздивлялась навкруги в пошуках місця де вони могли собі сісти. Аж тут помітила пооддалік від майданчика невеличку лавочку.

- О, лавочка, ходімо на неї сядем - кивнула Кріс і знову потягла Тасю за собою. Підійшовши до лавочки вони сіли одна біля одної. Кріс зняла свою сумку-через-плече і поставила поряд.

- Я тебе сюди привела не лише просто поговорити - почала Кріс, Тася очікувально звела брову вверх - Я тут на днях, практикувалась в одному заклятті. Ти не проти якщо я тобі його показу?

- Не проти - усміхнулась Тася - Показуй.

Дівчина дістала зі своєї сумки, свою новеньку чарівну паличку із березової деревини. Далі вона не впевнено піднялась і підняла палочку над собою.

- Лумос - промовила Кріс, на кінчику її палички загорівся маленьких вогник світла і в ту ж мить загас. Дівчинка спохмурніла, опустивши палочку і зніяковіло втупилась в неї - Я ще не зовсім добре, вивчила його. Не дуже получається, знаю.

- Ні, це було дуже добре - підбадьорила її Тася - Ще трохи практики і у тебе все вийде! Ось побачиш!

- Ну не знаю - завагалась Кріс, вміщуючись поряд з подругою - Мама казала, щоб я не чарувала за межами школи. Через мою неповнолітність.

- А це має якесь значення? - поцікавилась Тася.

- Як я знаю то Міністерство Магії може оштрафувати - скривилась Кріс.

- Нічого собі, це серйозно - Тася схвильовано глянула на подругу - А тебе не оштрафують за те, що ти чарувала?

- Не думаю, Тає - відповіла Кріс, прокручуючи в руках свою чарівну паличку (Тая - скорочена форма імені Тася, якою кличе Кріс, головну героїню) - Ми ще не були в школі, тому це не мають вважати як порушення.

- Ну дивись, будь обережна - застерегла дівчина подругу - Мало, що може статись.

- Та облиш подруго! Краще скажи, чи ти оприділилась в, який факультет хочеш поступити?

- Якщо чесно, мені байдуже, якось. Головне, щоб ми вчились разом, а в якому саме, немає значення.

- Повезло. Мені от мама каже, що я маю поступити на Гафелпаф - зітхнула Кріс - А я так хочу в Ґрифіндор - вона притишила голос - Я тут дізналась, що Нік швидше за все буде в Ґрифіндорі, так-як і його мати.

- Класно - усміхнулась Тася.

- Ех, повірити не можу, що вже завтра ми будемо в Гоґвортсі! - вигукнула Кріс, вдивляючись у небо -Тільки уяви, ми будемо навчатись чарів у найвеличнішій школі!

- Так, це неймовірно - погодилась Тася і собі дивлячись у світле небо, яке щойно розсікла сова.

Так, дівчата сиділи і розмовляли до того часу поки не настав час прощатись. Вони договорились, зустрітись на Алеї Діагон завтра о восьмій і разом поїхати на вокзал Кінґс-Кросс, а звідти на платформу 9¾. Де їх будуть супроводжувати батьки Кріс. Тася не могла дочекатись завтрішнього ранку і поїздки на "Гоґвортському Експресі" в школу Чарів та Чаклунства. Вона щиро відчувала, що на неї там чекає багато цікавого та неймовірного.