Розділ 6

Вийшовши на перехрестя, Тася зупинилась дістаючи з кишені свій список.

- Ну, що ж поглянемо - прошепотіла вона сама собі. Переглянувши список зверху вниз та навпаки, дівчинка вирішила почати свої покупки зі шкільної мантії. Потім сховала список і пішла на пошуки потрібної крамниці.

Пройшовши попри кількох крамниць, нарешті зупинилась навпроти одної.

- "Мантії для всіх оказій від Мадам Малкін" - прочитала Тася напис над вітриною, а тоді ввійшла в середину.

Її привітала присадкувата жінка  з доброзичливою посмішкою.

- Вітаю міс! Я Мадам Малкін - представилась вона - Як я можу тобі допомогти?

- Вітаю, мені потрібна шкілька мантія - зніяковіла Тася.

- Звичайно, ходімо, я зніму з тебе мірки - сказала Мадам Малкін і повела дівчинку до примірочної - Зачей хвилинку тут пташечко, я сходжу по мірну стрічку.

- Добре - відповіла Тася їй у слід, спостерігаючи як зникає жінка в глибині крамниці, залишаючи дівчинку одну.

Тася тим часом роздивлялась все навкруги. Її оточували височенні стелажі із тканиною різного забарвлення та структури. Аж тут із сусідньої примірочної вийшла, темно-волоса дівчинка у мантії до підлоги. Побачивши Тасю вона підійшла до неї, спотикаючись через мантію.

- Привіт, ти теж новенька в Гоґвортсі? - запитала дівчинка, привітно усміхаючись.

- Привіт, так, це мій перший рік - відповіла Тася, трохи зніяковівши.

- Я теж! До речі, мене звати Крістен, Крістен Джонс, а можна просто Кріс - сказала дівчинка усміхаючись ще ширше.

- Мене Таїса, Таїса Холден, можна просто Тася. Приємно познайомитись - відповіла Тася легенько посміхнувшись.

- Мені також. До речі, у який факультет хочеш потрапити?

- Факультет? - незрозуміла Тася.

- Так, ти хіба не вкурсі? - здивувалась Кріс.

- Ні - почервоніла дівчина, досі їй ще ніколи не доводилось знайомитись.

- Нічого, я тобі розкажу - сказала весело Кріс - У Гоґвортсі є чотири факультети Ґрифіндор, Слизерин, Гафелпаф та Рейвенклов. Кожен з них має свій колір та символ і.. - дівчинку перебила Мадам Малкін, яка щойно повернулась.

- Я знайшла стрічку і зараз знімлю ваші мірки - сказала вона до Тасі, потім помітивши Кріс кинула погляд на неї - А ви міс, будь ласка поверніться до своєю примірочної.

- Окей - відповіда дівчина, а тоді поглянула на Тасю - Зачекаєш на мене, гаразд?

- Добре - відповіла Тася.

Кріс лише легенько усміхнулась і махнувши своїм довгим, темним волоссям зникла в своїй примірочній.

* * * 
Купивши мантію, Тася вийшла з крамниця разом із Кріс.

- Ну що, куди тепер? - запитала Кріс, розглядаючи свій список.

- Мабуть, до книгарні. Нам потрібні підручники і багато - відповіла Тася також дивлячись на свій список.

- Та ну-у, це не цікаво, ще встигнемо купити. Дава-а-ай... - протягнула Кріс, переглядаючи список - Тваринку собі якусь купимо?

- Ну, давай - знизила плечима Тася.

- Ти вже вирішила, яку хочеш? Я зупинилась на тому, що хочу сову - вигукнула захоплено Кріс.

- Ні, але думаю, що напевне, також би хотіла сову мати.

- Блискуче! Я свою назву Орфія, а ти як?

- Хмм... - замислилась Тася - Ґлорія, я її назву Ґлорія.

- Гарно - похвалила дівчина, подивившись в бік - О, а от і "Совинний Торговельний Центр Айлонс". Ходімо мерщій, мені вже не терпиться вибрати собі найкращу у світі сову!

Тася усміхнулась. Дівчата увійшли в крамницю. Помітивши, що від прилавка і аж майже до середини приміщення тягнулась черга.

- Ого, ну і черга.. - здивувалась Тася.

Вона була впевнена, що черг не буде. Бо так писала їй сьогодні професорка Макґонеґел, яка здається помилилась.

- А ти, що хотіла? - відповіла спокійно Кріс, стаючи в чергу - Усі спішать купити найкращу сову до першого вересня. Бо потім залишаться як завжди обчихрижених багато. Між іншим - дівчинка притишила голос і втупилась в Тасю своїми каріми очима - Моєму старшому брату минулого року дісталась сова наполовину пообскубана. Йому довелось цілий рік, переховувати її від чужих очей. Поки мама не купила спеціальну настоянку і не відростила їй нове пір'я - Кріс тихо захихотіла.

Тася знову усміхнулась, помітивши біля вітрини високого, стрункого світло-волосого хлопця. Кріс помітила, куди вона дивиться і прошепотіла їй на вухо.

- О, а це Ніколас Грін, син одного відомого заможного чарівника - пояснила Кріс - Скажи красунчик?

- Ну, мабуть - здавлено відповіла Тася.

- Не мабуть, він справді красень! - вигукнула Кріс зітхаючи - За ним багато дівчат сохне. Але він ні на кого не звертає уваги, нажаль.

- Він тобі також подобається?

- Ще питаєш? У мене вся кімната завішана його фотками!

Кріс замріялась дивлячись на Ніколаса. Хлопець це помітив й підійшов до дівчат. Тася помітила, як Кріс почервоніла і ледве тримається на ногах.