Розділ 3

Тягнучи валізу за собою, дівчина спустилась вниз. Директорка вже чекала біля вхідних дверей. 

- Готова? - запитала та, Тася кивнула - Чудово, тоді ходімо. На все добре - кинула вона на останок Дженні та Говарду, які приголомшено стояли в коридорі. 

- Бувайте - тільки і видушила з себе Тася, своїй прийомній родині.

Обидві, вийшли на вулицю. Холодний вітер, зразу ж вдарив прохолодою в лице, розкуйовджуючи волосся. Тася зупинилась. 

- Е-е.. Я.. - почала вона невпевнено - Все ще не розумію, місс.. тобто місіс.. мадам?

Жінка зупинилась і озирнулась до Тасі, осяйнувши її поглядом затуманених очей.

- Для тебе я професорка Макгонегел - виправила вона схвильовану дівчинку - Ходімо, скоріше.

- Професорка Макґонеґел - повторила Тася, намагаючись утамувати хвилювання, йдучи за жінкою - А як ми дістанемось в Гоквотс... тобто перепрошую... 

- Гоґвортс - знову переправила дівчину професорка - Ти поїдеш на "Гоґвортському експресі" першого вересня ранком. 

- Але ж перше вересня, аж через два тижні - дівчина стурбовано глянула на Макґонеґел - Де я буду жити до того часу? 

- Всьому - свій час. Спочатку давай я тобі росповім про твоїх батьків - відповіла професорка -  Твої батьки були хорошими, хоч і не такими вже і відомими людьми. 

Тася не вимовила нічого, вона йшла за високою жінкою, уважно її слухаючи. 

- Мені про них, звичайно ж відомо не багато - вела далі професорка - Але як мені відомо, твій батько - Дерек Холден, був чистокровного чаклунського роду. Працював у сувенірній крамниці на Алеї Діагон. Між іншим ми туди зараз і прямуємо. 

- А як це чистокровного роду? 

- У чаклунському світі, чистокровним називають рід в якому чаклун народжується суто від чарівників. А є ще таке поняття як бруднокровний рід, це навпаки, коли чаклун народжується від маґлів. Існують ще також і напівкровні роди, де чаклун народжується від чарівника і від маґла...

- Перепрошую, що перериваю. Хто такі маґли?

- Маґли - це термін, яким чарівники описують людей, які не володіють чарами і не вірять в них. Так от на чому я зупинилась... А так, мати твою звали Ебігейл Ройтер - вона була маґелкою, звичайного роду. 

- А що з ними сталось, що я опинилась в Евансів? 

Професорка зупинилась, озирнувшись пильно подивилась Тасі в очі.

- Як я знаю... твоя мати важко перенесла пологи, після чого вона почала буквально, в'янути на очах. Твій батько, закрив свою крамницю, щоб опікуватися тобою і доглядати за Ебі, маючи надію, що зможе покласти її на ноги. Однак, нажаль їй не кращало.. А коли тобі було 3,5 місяці Ебі не стало. Дерек важко пережив утрату, знаєш, він дуже кохав твою матір, незважаючи на її рід. 

Тася, уявила себе немовлям в колисті. Кволу матір, за якою доглядає батько. Вона відчуло ніби ком в горлі став, недаючи їй говорити. 

- Він не міг змиритись з втратою і почав божеволіти. Велике щастя, що він ще при тямі, вирішив віддати тебе цим маґлам Евансам. Боюсь уявити, щоб було, якби було інакше - професорка глянула на Тасю співчутливим поглядом. 

- А як ви дізнались? 

- Я була трохи знайома з твоїм батьком. Тому він прислав мені сову, де написав про своє рішення щодо тебе і попросив тебе забрати до школи коли прийде час. 

- Сову? - здивувалась Тася.

- Так, сову. В чаклунському світі, навідміно від маґлівського діє совина пошта. Вона така ж сама як голубина, тільки замість голубів листи розносять сови. 

- Ого! - захоплено вигукнула дівчинка - А скажіть професорко, що сталось з моїм батьком, він живий? 

- На жаль ні. Точної причини його смерті я не знаю. Як мені казали, Дерек вчинив самогубство, хоча є ще припущення, що його могли вбити. А тепер про твоє місце перебуття, до початку навчання - професорка зробила паузу - Ти будеш жити на Алеї Діагон в старій квартирі твоїх батьків. За час твого перебування там, ти зможеш придбати усе найнеобхідніше за заощадження, які тобі залишив у спадок твій батько. 

- Батько залишив мені в спадок гроші?

- Так, у нас вони називаються галеони - це найбільший номінал. Є ще середній номінал це - серпики та найдрібніші - кнати. Всі вони зберігаються у банку Ґрінґотсі на Алеї Діалон. Я взяла звідти для тебе трохи - проферка витягла із кишені своєї мантії мішечок та шматок пергаменту і простягнула їх Тасі - Цього має тобі вистачити, щоб придбати все необідне по цьому списку. 

Проферка Макґонеґел знову шугонула рукою в мантію, дістаючи маленький золотий ключик і також даючи його Тасі.

- А це твій ключ від сейфу в Ґрінґотсі.

- Дякую - Тася забрала все, що дала професорка і вкинула в валізу - А як ми дістанемось на Алею Діагон? 

Вони не зчулись як дістались до Лондона. Професорка Макґонеґел повела Тасю у вузький прохід між багатоповерховими будинками. 

- Зараз все побачиш - коротко кинула жінка, дістаючи чарівну палочку з кишені мантії.

Вона підійшла до бокової стіни і вдарила по ній три рази в різних місцях. Цегляна стіна в ту ж мить розсунулась, утворивши прохід.