Розділ 20

Через лічені дні відбулося весілля Те та його обраниці. На святі були присутні лише найближчі люди.

Атмосфера була наповнена щирою радістю та теплом. Звучали теплі привітання, щирі побажання та зворушливі тости, кожен з яких був пронизаний любов'ю та підтримкою. Не було гучних розваг чи пишних декорацій, але була справжня, щира радість від єднання двох люблячих сердець. 

Вечір пройшов у невимушеній атмосфері. Звучала тиха музика, під яку пари кружляли у повільному танці. Їхні погляди зустрічалися, і в них можна було прочитати цілу історію – історію кохання, що витримала випробування часом і тепер розквітла у міцний союз.

Хі Чжін, незважаючи на внутрішні переживання, вирішила відвідати церемонію, щоб висловити молодятам свої щирі побажання. Джун Хі, навпаки, відчувала себе так, ніби потрапила у сттрашний сон. Їй було важко повірити, в те що Джін дійсно вирішив розірвати свій шлюб. Але, на жаль, реальність виявилася безжальною.

Пані Лі, помітивши сум'яття дівчини, підійшла до неї, щоб підтримати. Їй імпонувала рішучість Хі Чжін, з якою та відстоювала свої почуття. Пані Лі вважала, що якщо шлюб приречений, то не варто витрачати зусилля на його збереження. До того ж, Хі Чжін не виглядала пригніченою. Вона обрала для свята найяскравішу сукню зі свого гардеробу, зробила вишуканий макіяж та зачіску, доповнивши образ туфлями на високих підборах. Її зовнішній вигляд викликав захоплення. Пані Хан неодноразово відзначала її бездоганний смак, і цього разу вона не помилилася.

Джун, навпаки, вирішила одягнутися у спокійні, світлі тони. Вона мінімізувала макіяж та аксесуари. Їй не хотілося виглядати надто святково, тому вона обмежилася одним кольором в одязі.

Га Йон тепло посміхнулася, приймаючи букет від Хі Чжін. — Дякую, що прийшла. Які гарні квіти! — промовила вона, милуючись ніжними пелюстками.

Хі Чжін обійняла її у відповідь. — Не варто дякувати. Сьогодні твій день, — сказала дівчина, намагаючись підбадьорити подругу. Потім Хі Чжін відійшла до весільної арки, щоб зробити кілька фотографій.

Раптом пролунав гучний голос Джун Хі: — Шикарне вбрання! Так і не скажеш, що ти розлучатися зібралася! —  вигукнула вона, щоб пані Чхве,  та Га Йон, почула її слова. У її голосі звучала іронія, але водночас і підтримка.

Хі Чжін поглянула на весільну арку, прикрашену білими трояндами та ніжним мереживом. Іронія долі – саме під цією аркою приблизно десь місяць тому вона присягалася у вічній любові. Тепер же, стоячи тут, дівчина відчувала не гіркоту розчарування, а скоріше полегшення. Здавалося, важкий тягар нарешті звалився з  її тендітних плечей.

Майже колишня дружина Джіна глибоко вдихнула і видихнула, відчуваючи, як напруга покидає її тіло. Вона посміхнулася своєму відображенню в дзеркалі. Вона була готова. Готова до нового етапу, до нових викликів, до нового щастя. І вона знала, що її подруги будуть поруч, підтримуючи її на кожному кроці.

Га Йон повернулася до дівчат обличчям, її очі сяяли рішучістю. — Ви праві, дівчата, —  сказала вона, її голос звучав твердо, але тепло. — Сьогодні мій день. І я не збираюся його витрачати на смуток. Я святкуватиму свою маленьку перемогу.

Джун Хі підійшла до неї і поплескала по плечу. — Оце я розумію! Ось це наша Га Йон! А тепер, королево, дозволь нам допомогти тобі з останніми приготуваннями. Треба ж, щоб ти виглядала на всі сто, коли будеш спускатися донизу отими розкішними сходами.

Хі Чжін підхопила: — І не забудь про фотографії! Треба зафіксувати цей історичний момент. Щоб потім було що згадати і над чим посміятися!

Вони оточили Га Йон, допомагаючи поправити сукню, підправити макіяж, переконатися, що кожна квітка у вінку на місці. У цій метушні, сповненій жартів і сміху, Га Йон відчула себе неймовірно сильною. Вона зрозуміла, що не самотня. У неї є подруги, які підтримають її у будь-якій ситуації. І це було найцінніше, що вона мала.

***

Тим часом пан Кім метушився, готуючись до важливої події. Дружина, з ніжністю в очах, допомагала йому зав'язати краватку, адже церемонія мала розпочатися вже зовсім скоро. Соль Рі виглядала чарівно у довгій, смарагдово-зеленій сукні, що елегантно струмувала до підлоги.

Намджун, разом зі своїми сестрами, був у піднесеному настрої. Хоча атмосфера більше нагадувала закриту вечірку, ніж традиційне весілля, вони відчували радість і хвилювання. Джису та Дженні сяяли у своїх рожевих сукнях, а Намджун, вирішивши виділитися, обрав костюм насиченого вишневого кольору. Всі вони з нетерпінням чекали початку свята.

Музика ледь чутно линула з прихованих динаміків, наповнюючи простір легким джазом. Аромат свіжих квітів, розставлених у витончених вазах, додавав атмосфері вишуканості. Пан Кім, відчуваючи підтримку дружини, глибоко вдихнув і видихнув, намагаючись заспокоїти нерви. Він знав, що цей день важливий не лише для нього, але й для всієї його родини.

Соль Рі, помітивши його хвилювання, ніжно стиснула його руку. Її погляд був сповнений любові та розуміння. Вона знала, як багато значить для нього ця подія, і хотіла, щоб він відчув її підтримку кожною клітинкою свого тіла.

Намджун, спостерігаючи за батьками своїх кузенів, відчув тепло в серці. Він пишався ними і тим, як вони завжди підтримували один одного. Він поглянув на своїх сестер, які весело перемовлялися, і усміхнувся. Вони були його опорою, його сім'єю, і він знав, що вони завжди будуть поруч.

Джису і Дженні, відчуваючи його погляд, обернулися і підморгнули йому. Вони знали, що він хвилюється за тітку та дядька, тому ні на крок не відходили від свого старшого брата.

Раптом музика стихла, і в залі запанувала тиша. Всі погляди звернулися до входу. Церемонія мала ось - ось розпочатися

Нарешті цей момент настав. Під звуки органної музики, Га Йон, сяюча у своїй білій сукні, пливла до вівтаря під руку з батьком. Легкий вітерець грайливо розвівав поділ її сукні, додаючи образу легкості та невагомості.

У натовпі гостей, Джін не міг відірвати погляд від Те. Заздрість, гірка і пекуча, стискала його серце. Це могло бути їхнє весілля. Га Йон могла бути його дружиною. Але доля, чи то власні помилки, вирішили інакше. "Якби не..." - думка обірвалася, не даючи болю розлитися ще більше.