Розділ 16

Розмова з Сонмі ще більше ускладнила і без того суцільну драму, яка мордувала серце Га Йон. Вона не могла дозволити, щоб ця дівчина зробила чергову помилку. Пані Кім умовила її залишитися. Переконала в тому, що життя не закінчилося. Що на Те світ клином не зійшовся. Але пані Мін нічого слухати не хотіла. Вона встала перед Га Йон на коліна і стала її благати залишити свого чоловіка.
—  Будь ласка, їдь. Будь ласка, —  почала твердити дівчина, заливаючись сльозами.
— Не можу. Занадто сильно люблю цю людину, — душу Га Йон начебто спалили живцем. Її душа більше не жила. Впала в прірву.
—  Прошу, зроби це для Те, — прошепотіла Сонмі, продовжуючи стояти перед дівчиною на колінах.
—  Добре. Я зникну. Тільки пообіцяв, що любитимеш Те сильніше за мене, —  дівчина була розтоптана повністю. Забула про свою гордість. Про свої почуття.
Щойно вона пройшла етап реєстрації, то нічого змінити вже було не можна. Те ніяк не міг додзвонитися до своєї дружини. Сонмі відправила йому повідомлення і попросила приїхати в аеропорт "Інчхон". Хлопцеві нічого не залишалося як приїхати туди. Дівчина відразу ж побігла йому назустріч. Міцно обійняла, а потім поцілувала. Те відсторонився від неї й продовжив гіпнотизувати свій телефон. І взагалі якого біса вона покликала його сюди? У неї й так справ багато. Вислуховувати сопливі промови цієї вискочки він не збирався. Але, дівчина виявилася ще тим стервом. Наостанок вона вирішила дещо повідомити Те.

— Шукаєш свою дружину? Вона полетіла. Зрозумів? — поставила запитання Сонмі, падаючи на підлогу.
— Ти, що з ранку встигла вже випити? Підіймайся, —  хлопець спробував її підняти, але пані Мін цього не захотіла.
—  Ні, я твереза. Твоя Га Йон пішла. Пішла, —  Сонмі це повторила не один раз. Зробила це спеціально, щоб якомога болючіше вколоти Те. 
— Де вона? Я тебе питаю? —  юнак вдарив її по обличчю, а потім побіг шукати свою дружину. 
Але, всі його спроби закінчилися нічим. Дівчини ніде не було. А її телефон був недоступний. Те вже не знав, що думати. І що такого встигла наплести ця божевільна дівчина Га Йон? А якщо його кохана дійсно полетіла? Не змогла пробачити Те. І як тепер хлопець житиме? На його серці назавжди залишиться шрам. 
— Благаю, повернися. Повернися. Я без тебе помру. Га Йон не залишай мене. Прошу, не залишай, —  шепотів Те доти, доки не втратив свідомість. 
Прокинувся він уже в себе в кімнаті. Поруч із ним сиділи схвильовані батьки й старший брат. Джин не міг повірити в те, що дружина Те так вчинила. Але, не могла вона цього зробити. Занадто сильно любила цього придурка, щоб залишити. Так, яка тепер різниця, що скаже Сонмі. Вона вже домоглася свого. Зруйнувала таке кохання. Джун хотіла прибити цю стерву. Їй і так було непросто пережити зраду Юнгі, а тепер ще і його кузина вирішила про себе нагадати. Раніше б вона зателефонувала Крісу. Поговорила з ним. А тепер, що? Залишилася зовсім одна. Залишався тільки її новий друг. Йому вона могла довіритися. Розповісти, що відчуває. Від чого втомилася. Що її мучить. Відкривши ноутбук, вона написала кілька рядків, а потім натиснула на клавішу надіслати повідомлення. 

— Привіт, Мін Хьок. Справи в мене не дуже,  — дівчина поставила сумний смайлик. На душі й так кішки шкребли. Було дуже погано. А тепер ще ця історія з Га Йон.  І так все по колу. 
—  Привіт, принцесо. Що сталося? — хлопець справді переживав за неї. Вона вже стала для нього за цей час дуже близькою людиною. 
— Та, дружина мого брата раптово полетіла. Але я здогадуюся, хто до цього доклав руку, —  Джун знову засумнівалася в тому, а чи нормальна Сонмі, раз з'явилася на весілля і таке зробила. Поцілувала чужого нареченого на очах у всіх. 
—  Якщо тобі здається це дивним, то запитай у свого старшого брата, що могло стати причиною такого її рішення, —  містер Кан, хоча б постарався підтримати свою подругу. Щоправда, через екран це було робити не дуже зручно. 

Подякувавши йому за допомогу дівчина одразу ж побігла до Те. Джин і батьки вже вийшли з його кімнати, тож можна було спокійно поговорити наодинці. Дівчині здавалося, що Сонмі бреше. Вона ще з найпершої зустрічі зненавиділа Га Йон. А тепер коли Те одружився з нею, то взагалі злетіла з котушок. Могла запросто натиснути на жалість. А дружина в її старшого брата дуже добра, тому повірила цій сучці. Пожаліла її, а пані Мін встромила ніж у саме серце. Ще й зраділа, що все так обернулося. 
Підійшовши до Те, вона помітила, що він марить. Хлопець кликав Га Йон. Бідний. Зовсім уже збожеволів. 
—  Кохана, повернися. Прошу. Мені так холодно без тебе, —  хлопець не переставав це говорити. Йому було дуже боляче. Боляче до втрати пульсу. 
— Те, прокинься. Господи. Братику, що ж із тобою стало, —  дівчина взяла його за руку і не відпускала доти, доки він не заснув. 
Сон - найкращі ліки проти болю. Навіть кращі, ніж час. Час її не лікує, а всього лише удає. Те ніколи не забуде Га Йон. Не зможе. Усе віддасть, щоб знову її побачити. Блондин усвідомлював, що був неправий. Що, тепер його кохана більше не подивиться в ці очі. Не скаже привіт, а просто пройде повз. 
За вікном лив сильний дощ. Погода була жахливою. Літак ніяк не міг пройти на посадку. Усі пасажири почали нервувати. Переживати, що можуть померти. Лише Га Йон не боялася смерті. Вона навіки попрощалася з Те. Навіть нічого не сказала йому про свою вагітність. Тепер хлопець не дізнається про те, що незабаром стане батьком. Його малюк буде рости далеко від блондина. Га Йон настільки сильно любила Те, що погодилася навіть полетіти. Бути від нього якомога далі. Аби тільки він був щасливий. Жив. Просто жив. І в жодному разі не думав про смерть. Дівчина відкинулася на спинку крісла і заплющила очі. Літак повільно втрачав висоту. Пілоти робили все можливе, але через дощ не змогли вчасно зв'язатися зі службою порятунку.

Стюардеси намагалися заспокоїти пасажирів. Переконати їх у тому, що все буде добре. Нічого страшного не станеться. Добре, що на борту опинився психолог. Пані Кан якраз летіла із Сеула до Бостона. Там на неї з нетерпінням чекав чоловік і син. 
Єдине, що пов'язувало Те і Га Йон, була підвіска у формі серця. Всередині була така порожнеча, що хотілося просто вирвати душу. Вона навіть не звернула увагу на те, що загорілася задня частина літака. Туди влетіла блискавка, залишаючи величезну вм'ятину. Одна з дівчаток забилася в кут і не хотіла звідти вилазити. Тоді Га Ен довелося її витягнути звідти. Раптово у неї запаморочилося в голові, і брюнетка вирішила попросити у стюардеси трохи води. Але, щойно вона вийшла, то зіткнулася з пані Кан. Жінка якраз назад прямувала в зону для пасажирів. Але, не встигла. Літак почав різко падати. Схопивши дівчину за руку, вона потягла її на себе. Полум'я дуже швидко поширилося по всьому периметру. Усе було в диму. Люди кричали й просили їх врятувати. Тоді Хі Су залишила дівчину і побігла на допомогу до решти. 
Але краще б вона залишилася з Га Йон. Дівчина втратила свідомість. Опинилася повністю оточена вогнем. Дихати було складно. Вона буквально згорала заживо. Уже не залишилося ніяких сил. Літак розбився на частини. Усі, хто були в ньому, загинули. Лише тільки Хі Су змогла врятуватися за допомогою парашута. І виявила бездиханну дівчину вже занадто пізно. Але, надія на те, що вона була ще живою, тліла в її серці. Авіакатастрофа сталася недалеко від Бостона. Жінка викликала таксі й поклала Га Йон на заднє сидіння. Вона сама не так сильно постраждала, а ось дівчина була в критичному стані. Вони швидко доїхали до найближчої лікарні. Її чоловік якраз був на чергуванні. Викликати швидку не було сенсу. Поки б вона доїхала на місце події, то брюнетка б уже була мертва.