Розділ 11

Напруга дня висмоктала всі сили, і Крісу відчайдушно хотілося зануритися в тишу та спокій. Він уявляв, як закутується в м'який плед, дозволяючи думкам розчинитися в темряві, сподіваючись на солодкі сни. Сьогоднішній день приніс несподівану гостю – Джун, і Кріс починав сумніватися у своєму рішенні впустити її до свого дому. Хто знає, що в неї на думці? Можливо, він навіть побоювався нічного візиту. Але він вирішив, що зможе дати їй відсіч, якщо знадобиться.

Швидко переодягнувшись, хлопець занурився у гарячу ванну, намагаючись змити з себе втому та тривогу. Поки батьки були зайняті роботою, у нього з'явилася можливість вислизнути в місто. Юнак вирішив, що більше не дозволить своїм імпульсам керувати ним. Його головна мета – повернути Хі Чжін, а все інше якось владнається.

Схопивши ключі від мотоцикла, він спустився вниз. Але щойно хлопець збирався вийти з дому, як наткнувся на Джун. Вона не хотіла залишатися сама і попросила взяти її з собою.

Кріс зітхнув. Він знав, що його дім перетворився на справжню фортецю. У кожному кутку були приховані камери, що забезпечували цілодобове спостереження. Він не хвилювався за безпеку – ні свою, ні Джун. Пожежна сигналізація була налаштована на найменший дим, а сам він, містер Ву, не був беззахисним. У його сейфі завжди знайдеться щось, щоб дати відсіч будь-якій загрозі.

— Чому не спиш? І щоб більше ніколи так не робила. Зрозуміла?
Хлопець ледь стримався, щоб не вилаятись. Не хотів, щоб школярка подумала, ніби він якийсь маніяк.

— Можу спитати те саме. Тільки не кажи, що злякався, — дівчина ледь не налетіла на Кріса. Добре, що втримала рівновагу.

— Обережніше. Дивись, куди йдеш, — буркнув він. Хлопець був сам не свій. Хотів просто розважитись, а замість цього змушений з'ясовувати стосунки з цією малоліткою.

— Куди це ти зібрався? На годинник дивився? — цілком звичайне запитання, але скільки в ньому було сарказму. Джун Хі відчувала захват, коли дошкуляла цьому юнакові.

***

Зробивши кілька кроків у її бік, Кріс різко притиснув дівчину до себе і провів вологою рукою по її губах. У його погляді було щось звабливе, і на мить він втратив голову. Джун відчула, як її груди напружилися від його ніжних дотиків, а все тіло запалало пристрастю — божевільною, владною і ненависною. Ревнощі зносили дах, і Кріс це прекрасно усвідомлював. Спочатку він поводився як ідіот з Хі Чжін, а тепер настала черга Джун Хі. Зрозумівши, що може накоїти непоправне, він миттєво відсторонився від дівчини, і вони разом залишили його квартиру.

Доїхавши до найближчого бару, хлопець і його супутниця увійшли в заклад. На щастя, це місце належало родині Кріса, тому охоронці навіть не звернули уваги на те, що поруч із молодим містером Ву була зовсім юна дівчина. Він вирішив не вживати алкоголь, адже відповідав за неповнолітню. Тож довелося обмежитися безалкогольними коктейлями.

Характер Кріса був непростим, проте люди до нього тягнулися. Він виріс розпещеним і егоїстичним хлопцем, цинічним і безжальним. Для нього жінки були лише красивими ляльками, позбавленими права голосу. За ним тягнувся весь світ, але він завжди обирав не тих дівчат. Його найвідвертіші фантазії часто закінчувалися розривом з черговою пасією.

Але з Хі Чжін усе було інакше. На жаль, ті безтурботні часи давно минули. Колишня наречена Кріса вийшла заміж за іншого і навіть не бажає його знати. Мафіозі продовжував розмірковувати про своє життя, поки оксамитовий голос Джун Хі не повернув його до реальності.

— Космос, прийом. Кріс, про що задумався? — Джун справді було цікаво, що крутиться в його голові. Вона не прагнула втручатися в чужі справи, але відчувала, що з цим хлопцем варто бути трохи м'якшою.

— Та нічого особливого, не бери до голови. Просто згадав декого, — відповів Кріс, відводячи погляд. Він ніяк не міг обговорювати Хі Чжін з іншою дівчиною.

— Ага, все з тобою ясно. Ти закохався в мене, а тепер не знаєш, як зізнатися, — на обличчі Джун промайнув ледь помітний рум'янець. "Оригінально", — подумала вона. Їй ще ніколи не освідчувалися в коханні.

— Навіть не сподівайся. На щастя, це не ти, — Кріс насилу видавив з себе єхидну посмішку. Його серце вже давно належало іншій, але обставини склалися так, що їм довелося розійтися.

Джун Хі усвідомила, що жартувати з ним не варто. Кріс, здавалося, не мав до неї особливих почуттів, скоріше ставився, як до молодшої сестри. Вона ж сподівалася на щось більше, намагалася забути про Юнгі, вирвавши з серця те нав'язливе кохання, яке мучило її роками.

Кріс вважав, що кращої за Хі Чжин не знайти. Вона постійно з'являлася в його снах, і він намагався повернути її, але дівчина залишалася недосяжною, як Снігова Королева. І раптом, йому на очі потрапила молодша сестра того, хто забрав його кохану. Тепер юнак мав шанс помститися, і Джун Хі стала його новою метою. Він планував скористатися цим моментом, поки дівчина ще піддається його чарівності.

Мафіозі наблизився до неї, обійняв її талію. В її очах горіли вогники, які манили його, немов світлячки в темряві. Джун, піддаючись емоціям, відчула спокусу. Вона вважала Кріса добрим хлопцем, який не здатен завдати болю. Його погляд був одночасно пристрасним і холодним, і це захоплювало її.

Школярка обвила його шию руками і поцілувала. Він не відштовхнув її, і, здається, це йому подобалося. Вони не могли зупинитися, ніби втративши відлік часу. Джун не переймалася, що скажуть інші, адже цей поцілунок був не просто спонтанним поривом — він став для неї моментом істини, коли всі сумніви і страхи відступили на задній план.

Юна Кім забула про Юнгі, про всі свої переживання, які так довго терзали її душу. Зараз існував лише містер Ву, його дотики, його погляд, що обіцяв щось більше, ніж просто мить.

Кріс, у свою чергу, відчував, як його серце б’ється швидше. Він не міг повірити, що ця дівчина, яка була схожа на його колишню, могла викликати в ньому такі сильні емоції. Хлоопець не планував цього, але тепер, коли Джун Хі була так близько, він не міг відвести від неї погляду. Вона була як магніт, що притягувала його до себе, і він не хотів опиратися.

Вони продовжували цілуватися, забуваючи про все навколо. Світ навколо них зникав, залишаючи лише їх двох у цьому маленькому всесвіті, де не було місця для болі і страждань. Вони були захоплені один одним, немов у полоні магії, що огортала їх своїм теплом. Джун Хі відчувала, як її серце б’ється в унісон з його, і кожен дотик, кожен поцілунок ставали все більш інтенсивними, немов вони намагалися заповнити порожнечу, що залишилася після втрати.

Кріс, здавалося, забув про все, що його оточувало. Він не думав про помсту, про те, що Джун Хі була лише частиною його плану. Вона стала для нього чимось більшим — джерелом емоцій, які він не відчував давно. Його думки про Хі Чжин, про минуле, про всі невдачі, які переслідували його, зникли, залишивши лише цю дівчину, яка, здавалося, могла стати його порятунком.

Джун Хі, відчуваючи цю взаємність, почала розуміти, що її почуття до Кріса не були лише спробою забути Юнгі. Це було щось більше, щось, що з’явилося з глибини її душі. Вона відчула, як її серце наповнюється новими емоціями, які раніше здавалися недосяжними. Кожен дотик Кріса, кожен його погляд, що проникав у саму глибину її душі, розкривав нові грані її бажань. Вона не могла більше заперечувати, що між ними виникло щось особливе, щось, що не підлягало логіці і не піддавалося контролю.

Юнак, у свою чергу, відчував, як його серце б’ється в унісон з її. Він не міг зрозуміти, чому ця дівчина, яка була такою схожою на його минуле, викликала в ньому такі сильні почуття. Вона стала для нього не просто об’єктом помсти, а чимось більшим — символом нового початку, нових можливостей. Він відчував, що з кожним поцілунком, з кожним дотиком, вони стають ближчими, і це було неймовірно.