Розділ 8

За вікном вибухало свято – гучна музика, веселі вигуки, п'яні танці. Весілля вирувало у повній красі, але Джін відчував лише холодний клубок тривоги, що стискав його груди. Відколи Га Йон знову з'явилася в його житті, його спокій зник, розвіявшись, як дим на вітрі.

Раніше юнак був байдужим спостерігачем, відстороненим від бурхливих течій життя. Але тепер,  присутність нареченої власного брата, розбурхувала його душу, змушуючи серце битися в шаленому ритмі. 

І все ж, коли він дивився на Хі Чжін, на її щиру посмішку, на її теплі очі, поганий настрій відступав, розчиняючись у її світлі. Хлопець стиснув її руку, відчуваючи її ніжний дотик, і його затягнуло у вир емоцій – не тривожних і болісних, а теплих, заспокійливих, сповнених надії. Можливо, серед цього хаосу, серед спогадів про минуле, він все ж зможе знайти свій спокій, тримаючись за  руку своєї дружини.

— Я не хотів завдавати тобі болю. Ти сама хотіла, щоб я тебе приручив.— Джіну залишалося лише змиритися і жити далі, вдаючи, що нічого не сталося.

— Так, я винна, що покохала. Мені не варто було з тобою зустрічатися. — Вона схилила голову йому на плече, мовчазна і сумна.

— Як ти? Сподіваюся, все гаразд? — Він поставив банальне запитання, але всередині все перевернулося.

— Зі мною все нормально. Добре, що Кріс нічого не накоїв, і всі залишились живі. — Вона вдихнула солоне повітря і подивилася на нічне небо, де зірки можна було перелічити на пальцях.

***

Схвильовані батьки Га Йон не відходили від неї, адже вона пережила потрясіння. Мати вклала доньку в ліжко, а батько дівчини  намагався комусь додзвонитися, проте все було марно.

Те тримав її за руку і запевняв, що все буде добре. Заспокоївши батьків нареченої, він пообіцяв, що нікуди звідси не піде.

— Не хвилюйтеся. З нею нічого не трапиться. Даю слово. —  відповів Те.

— Тримай нас у курсі. Повідомляй, якщо щось знадобиться.  —  сказав пан Лі.

—Неодмінно. Моя наречена сьогодні ночуватиме в мене. Так буде краще для всіх. — наголосив білявий.

— Залишаємо нашу доньку під твою відповідальність. До зустрічі. — Мати поцілувала її в щоку, і вони пішли.

***

Щойно хлопець потягнувся до телефону, як дівчина перехопила його руку. Її погляд, сповнений благання, впився в його очі. Блондин, трохи з неохотою, відклав гаджет і ніжно погладив Га Йон по голові. Зазвичай йому була невластива така ніжність, але з цією брюнеткою все виходило само собою. Білвий відчував непереборне бажання захистити її від усього світу, стати надійною опорою, щоб його наречена завжди могла на нього розраховувати. І це вже було не просто помста Сок Джіну, а усвідомлення того, що ця дівчина стає Те дорогою. Жах стиснув серце хлопця, коли він побачив, як пані Лі могли застрелити. 

— Дозволь мені сьогодні залишитися з тобою. Мені так страшно, — прошепотіла брюнетка, тремтячи всім тілом.

— Лягай, відпочинь. Не думай ні про що, — заспокоював її юнак, як тільки міг. 

— Знаєш, я вперше в житті відчула, що комусь потрібна. З Джіном такого не було. Мені ніколи не загрожувала небезпека, тому він і не поспішав мене рятувати. — І до чого зараз ці порівняння? Він і його брат – зовсім різні люди. Напевно, вона просто занадто багато думала, зациклюючись на речах, які тепер не мали жодного значення.

— Зі мною ти будеш набагато щасливішою, ніж з ним. Можливо, наші стосунки не будуть ідеальними, але ти нічого не бійся. — Чесно кажучи, Те завжди знаходив потрібні слова, щоб підбадьорити людину, вивести її із зони комфорту і показати зовсім інший світ.

Коли Га Йон заснула, хлопець тихо ліг поруч, готовий захистити свою наречену в разі потреби. Він нікому не дозволить їй нашкодити. І зробить все правильно, якщо не підпустить Сок Джіна до своєї майбутньої дружини.

***

Святкувати не було жодного бажання, адже весілля було остаточно зіпсоване. Подружжя Ву покинуло урочистість одразу після того, як їхній син ледь не вбив подружку нареченої. Найкращим рішенням було зникнути з очей. Решта гостей розійшлися по своїх номерах і не виходили звідти до ранку.

Перша шлюбна ніч Хі Чжін і Джіна нічим не відрізнялася від попередніх. Все відбувалося без жодного ентузіазму. Кілька поцілунків, обійми… Швидкий секс, і обидва міцно заснули. Це важко було назвати романтикою, радше – нудною буденністю. З Крісом все було інакше: ліжко буквально палало під ними. Кожен вигин тіла відчувався, а тут – лише холодний розрахунок.

Джун Хі не могла заснути. Її не полишав інцидент із секретаркою батька. Хотілося трощити все навкруги. Не витримавши болю, що розривав зсередини, дівчина вибігла з готелю і побігла геть, куди очі бачать, поки не опинилася на перехресті. У розпачі вона не одразу помітила, як на неї мчить автомобіль на шаленій швидкості. Кріс ледве встиг загальмувати.

— Тобі що, жити набридло? Навіщо кидатися під колеса? — запитав хлопець, трохи опустивши тоноване скло.

— Уяви собі, так. Їдь і не заважай, — дівчина вже не розуміла, що говорить. Хотілося просто зникнути.

— З тобою все зрозуміло. Йди сюди, — юнак покликав її до себе і попросив батька відчинити двері.

Дівчина вагалася, чи варто сідати до нього в машину. Проте перспектива провести ніч невідомо де теж не тішила. За мить вона вже була у величезній квартирі з мальовничим пейзажем на річку Хан. Пані Ву саме закінчила готувати вечерю, тож можна було сідати за стіл. Чоловік наказав синові та дівчині помити руки, а потім приєднатися до них.

У ванній кімнаті ледь не дійшло до бійки, але, на щастя, ніхто не постраждав. Зазвичай Кріс із батьками вечеряли в ресторані, але сьогодні обставини склалися інакше, тож довелося задовольнятися тим, що було.

— Люба, не соромся. Їж, — жінка налила їй у миску трохи супу з креветками. 

— Дякую, але мені зовсім не хочеться. Немає настрою, — Джун Хі відмовилася скуштувати фірмову страву місіс Ву, проте випила апельсиновий сік, щоб нікого не засмучувати.