Розділ 7

Кидаючи виклик власному життю, вона запитувала себе: чого вона, Соль Рі, може досягти? Плакати їй не можна. Ніхто не повинен бачити її слабкою. Вона має бути щасливою. Такою, якою жіінка постає на екрані – впевненою та безтурботною.

Навіть антикварна шкатулка, привезена пані Хан з Греції кілька років тому, стала зброєю в її руках. Вона повернулася додому раніше, сподіваючись порадувати чоловіка, але в очах Джі Вона читалося зовсім інше. Почувши гуркіт, він миттєво увірвався до спальні. Лише кілька хвилин тому він бачив, як з особняка вибігла заплакана Су Джі, розпатлана і майже без одягу. Навіть зібратися їй не дали. "Нічого, – подумав Джі Вон, – пан Кім особисто відвезе її речі секретарці". Звісно, йому було шкода пані Пе, але розлучатися з Соль Рі він не збирався. Він звик до затишку, до люблячої дружини та трьох дітей, які чекали на нього вдома. Вибір іншої жінки означав би втрату всього, що він мав.

Брюнетка підійшла до вази з трояндами і з люттю викинула квіти на підлогу. Кілька колючок вп'ялися в її ніжну шкіру. Маленька червона крапля крові миттєво перетворила білосніжну сукню на криваве полотно.

– Люба, дай я оброблю твої рани. Не смикайся, буде трохи боляче, – Джі Вон кинувся до аптечки, що зберігалася в коридорі. Повернувшись, він відкрив пляшечку з антисептиком і обережно наніс його на руки дружини.

– Ти хоч оберігався? Якщо я дізнаюся, що ця сука вагітна від тебе, я пристрелю вас обох. Мені втрачати нічого, – в голосі брюнетки не було навіть сил на прокльони. Крики та сльози тут не допоможуть.

– Не хвилюйся про це. Я не настільки дурний, щоб робити їй дитину, – чоловік одразу дав зрозуміти, що в будь-якому разі змусить зробити  свою підлеглу аборт.

– Коханий, я щиро на це сподіваюся, інакше я за себе не відповідаю. Їй не буде місця в твоєму житті, поки я жива, – холодно відповіла жінка, впиваючись своїми губами в його губи.

***

У такі моменти Соль відчувала непереборне бажання розчинитися в ньому без залишку, кинути світ до його ніг. Вона кохала Джі Вона з такою самовідданою пристрастю, що готова була кинутися з найвищого урвища, аби тільки він дивився на неї з таким же палаючим вогнем в очах. І нехай у нього є коханка, тілом і душею він все одно поруч зі своєю дружиною. З жінкою, яка звикла тримати пана Кіма на короткому повідку. Він, здавалося, зголоднів за її увагою, сумував. Так йому й треба. Чоловік має знати своє місце – обожнювати лише одну квітку, а не пестити всі пелюстки підряд.

Піднявшись з підлоги, вона наказала Джі Вону особисто прибрати безлад і не турбувати прислугу через такі дрібниці. Хіба він міг їй відмовити? Пані Хан була королевою в його очах. На жаль, вона не належала йому повністю, залишалася одночасно далекою і близькою.

На диво, він швидко впорався з прибиранням. Від ранкового погрому не залишилося й сліду. Потім вони спокійно пили чай і мило розмовляли. З весіллям синів не варто зволікати, тим паче, що родини наречених вже дали на це свою згоду.

— Вони одружуються, і крапка. Чим швидше, тим краще, — безапеляційно заявила жінка, не збираючись відкладати цю справу.

— Люба, з Джіном я поговорю, а ось Те доведеться довго вмовляти, — відповів чоловік, намагаючись не нервувати, хоча його видавала метушливість. Він надто залежав від дружини і ніколи нічого не вирішував без її дозволу.

— Досить їм поводитися як маленькі хлопчики. Сьогодні ввечері відбудуться заручини другого нашого сина, — з гордістю оголосила брюнетка, радіючи, що знову опинилася на сто кроків попереду.

— Добре, як забажаєш. Відмовляти не стану, — пану Кіму залишалося лише погодитися і прийняти це як належне.

У цьому домі слово жінки важило багато. До них ставилися інакше, ніж до чоловіків. І якщо Соль Рі вирішить одружити Те, їй ніхто не завадить – ні чоловік, ні Джун Хі, ні Сок Джін. Навіть Га Йон не зможе відмовитися. Все буде так, як вона сказала. Викликавши дітей, батьки повідомили їм радісну новину. Навіть донька не наважилася заперечити, знаючи, що в іншому випадку опиниться в якомусь пансіоні закритого типу.

Сок Джін одразу ж висловив свою думку щодо одруження брата. А Те Хьону було байдуже, кого називати дружиною. Джун Хі все ще не могла отямитися після того, як застала батька з коханкою. Перед очима стояла та мерзенна картина. Та й хлопці поводилися не краще: один ніяк не міг повернути свій телефон, а другий так і не помирився зі своєю нареченою.

— Мамо, якщо мої брати одружаться, то де вони житимуть? Звісно, у цьому будинку багато місця, але все ж таки вони молоді. Кров, гаряча і все таке, — Джун Хі натякнула на можливі незручності.

— Мої невістки стануть частиною цієї сім'ї. Природно, що всі житимуть в особняку. У кожного з них буде своя окрема кімната, — відрізала Соль Рі, не бажаючи заглиблюватися в дурниці, про які дочка наголосила вже декілька разів.

— Сестричко, не хвилюйся, у наші оргії я посвячувати тебе не стану. Спочатку підрости трохи, — знову цей байдужий погляд Те Хьона. 

— Сину, ти що, чогось обкурився? Язик як помело, — пан Кім хотів було надавати йому по шиї за такі слова, але пожалів бідолаху. 

— Тату, та він не зможе жодного дня прожити під одним дахом із Га Йон. Закладаємося, що вона з ним розлучиться одразу ж наступного дня після весілля, — Сок Джін у глибині душі сподівався, що так і буде, але зараз від нього, на жаль, нічого не залежало. Залишалося тільки чекати і спостерігати за тим, як розгортаються події в цій заплутаній сімейній драмі.

Він відчував, що попереду їх чекає ще багато несподіванок і потрясінь, і був готовий до всього, аби тільки захистити тих, хто йому дорогий. Адже в цій сім'ї, де панували гроші, влада і таємниці, справжні почуття були рідкістю,  тому їх потрібно було берегти, як зіницю ока.

— Побачимо, як воно буде. Можливо, мій шлюб виявиться набагато міцнішим за твій, — ці слова змусили блондина замислитися. Втім, яка тепер різниця, з ким зустрічалася пані Лі раніше? Це вже минуле.