Розділ 6

Принаймні хлопець так вважав. Довелося підвестися з незручного дивану і попрямувати до ванної кімнати. Можливо, гарячий душ допоможе йому трохи підбадьоритися. Поки Кім молодший плескався у воді, до вітальні зайшла Хі Чжін. Вона принесла Га Йон сніданок, щоб дівчина могла ще годину поспати замість того, щоб іти до їдальні. Сок Джін з'явився лише хвилин через двадцять, і то він довго зволікав з візитом, посилаючись на зайнятість. Щойно Те повернувся за одягом, він зіткнувся з братом та його нареченою. Вони мовчки перезирнулися між собою.

— Господи, хоч прикрийся! Як тобі не соромно! — вигукнула дівчина, опускаючи погляд до підлоги. Бачити Техьона оголеним не входило в її плани. Навіщо пані Чхве такі потрясіння з самого ранку?

— Не зрозумів, — здивувався блондин. — А ви що тут забули? Я думав, Хі Чжін після вчорашньої вечірки поїхала додому. — Він швидко прикрився рушником і дістав із тумбочки фен. Укладання волосся – стандартна процедура для кожного, хто себе поважає.

— Я можу поставити тобі те саме запитання. Моя наречена може залишатися тут стільки, скільки захоче, — відрізав Джін, кинувши на брата косий погляд. Потім він трохи відчинив вікно, щоб провітрити кімнату.

***

Га Йон прокинулася від різкого запаху кави, яку ніколи не любила. Їй більше до вподоби був чай із жасмином. Розплющивши очі, вона побачила ті ж обличчя: Хі Чжін, Те Хьон і Сок Джін. З учорашнього дня мало що змінилося, хіба що не було Сонмі. Та й зовнішній вигляд її майбутнього чоловіка залишав бажати кращого. У голові дівчини закралися сумніви: а раптом Те  чіплявся до неї? А що, як він зробив щось не так? Переступив межу?

Вона заснула і більше нічого не пам'ятала про минулу ніч. А хлопець, скориставшись її наївністю, міг отримати те, що бажає. Оглянувши себе з ніг до голови, брюнетка не помітила жодних саден, подряпин чи засосів. Хоча хтозна. Якби щось було, Га Йон би відчула. Болю не було, а це означало, що пані Лі все ще незаймана. Ну, слава Богу. Тепер можна спокійно поснідати. Відігнавши геть усі непотрібні думки, вона відкусила шматок чорного шоколаду, а потім з'їла трохи салату з морепродуктів. До кави так і не доторкнулася. 

Сок Джін і Хі Чжін сіли в свої улюблені крісла і почали обговорювати майбутнє весілля. До нього залишалося не так багато часу, тому всі приготування мали бути завершені вчасно.

***

— Техьоне, що ти тут робиш? Я думала, ти залишишся в Сонмі на ніч, — здивовано запитала Га Йон. Вона всією душею ненавиділа цю шльондру, але не наважувалася висловити це вголос. 

— Це сталося випадково, — відповів Те, намагаючись виправдатися. — Я йшов до своєї кімнати, але помилився дверима. Вибач.

Блондин знову викрутився, використовуючи свою привабливість, щоб уникнути докорів.

— Казанова, — зітхнула Хі Чжін. — Може, вже час стати розсудливішим? Який приклад ти подаєш майбутнім дітям?

І чому це пані Чхве раптом заговорила про потомство? Га Йон поки що не планувала ставати мамою.

— Хі Чжін, не сміши мене, — відмахнувся Джін. — Мій брат ніколи не зміниться. Навіть у старості бігатиме за молодими дівчатами.

І, на жаль, Джін, скоріш за все, мав рацію. Деякі чоловіки не виправляються.

— Досить вже, — втрутився Техьон. — Краще подумаймо, де може бути Джун Хі.

Звісно, йому подобалася увага, але зараз йшлося про щось  значно важливіше.  Тому пора переходити від слів до дій.

— Отже, вона так і не повернулася? Потрібно якнайшвидше знайти пані Кім, — стурбовано промовила Га Йон.

Як би сумно це не звучало, але Техьон і Джін хотіли бачити свою молодшу сестру живою та неушкодженою. І поки ця четвірка ламала голову над тим, куди зникла Джун Хі, головний підозрюваний у цій справі все ще тримав дівчину в заручниках.

***

Кріс кілька днів не з'являвся на складі. Втім, він не був настільки жорстоким, щоб залишити школярку без води та їжі.

Містер Ву не хотів, щоб дівчинка померла у нього на руках. Він не потребував такої "популярності", яку б принесла її смерть. Якби не термінове постачання нової партії зброї, Кріс би й не зрушив з місця. Він би спокійно сидів вдома, дивлячись детективи.

У будівлі панувала тиша. Здавалося, школярка знесилилась кричати й змирилася зі своєю долею. Що їй ще залишалося? Кріс обійшов склад, прямуючи до найвіддаленішої кімнати. Джун Хі важко дихала, тому Кріс зірвав з її голови мішок і сховав його в пакет. Йому подобалося спостерігати, як пташка б'ється в золотій клітці.

"Так, це не Хі Чжін, але теж непогано. Навіть симпатична. Однак вона занадто багато знає. Пора вирішувати, що з нею робити," – подумав Кріс.

– Послухай, я ж не звір, щоб вічно тебе тут тримати. Потерпи ще трохи.

Він підійшов до неї і звільнив ноги від мотузки. Джун Хі тепер могла хоч трохи рухатися, але руки залишалися зв'язаними.

– Чого ти хочеш? Грошей? – Їй було важко говорити, але дівчина все ж запитала.

– Ні, крихітко. Гроші мені не потрібні. Мені потрібна Хі Чжін, – відповів Кріс, не приховуючи своїх почуттів. Він відчував порожнечу, холод і агресію, що заполонили його душу.

– Навіщо тобі наречена мого брата? Це вона мала опинитися тут, а не я! – Її очі наповнилися сльозами. Джун Хі благала Бога про порятунок від цього тирана.

– Менше знаєш – краще спиш. Не все одразу, – Кріс швидко заклеїв їй рот скотчем, а потім зняв наручники. Джун Хі назавжди запам'ятає цей лютий погляд.

Він закинув дівчину на плече і виніс з будівлі. Посадивши її на заднє сидіння автомобіля, він поїхав у бік її дому. Неважко було здогадатися, що це дочка подружжя Кім. Він бачив її кілька днів тому на вечірці.

Залишивши дівчину перед воротами, Кріс швидко поїхав. Джун Хі побігла до будинку, піднялася на другий поверх і одразу ж забігла до своєї кімнати. Дві години вона ніжилась у теплій ванні з кокосовим молоком, а потім ще стільки ж намагалася привести себе до ладу.

***

У будівлі аеропорту "Інчхон" пані Хан зустрілася з батьками Га Йон. Жінка відразу запропонувала випити кави в місцевому кафе, щоб спокійно про все поговорити. Подружжя Лі ввічливо погодилося на її пропозицію, і за кілька хвилин вони вже сиділи за столиком у затишному місці.  Розмова спочатку не клеїлася, але Соль Рі докладала зусиль, щоб показати майбутнім родичам свої добрі наміри.