Розділ 3

Дівчина бігла, задихаючись, не зупиняючись навіть перевести подих. Сльози миттєво застелили очі. Га Йон ще ніколи не відчувала такого болю та розпачу. Вона була готова відкрити йому душу, а він так безжально розбив її мрії.

Та чи був у неї вибір? Це ж пані Хан наполягала, щоб вона стала дружиною її другого сина. Вона віддала своє серце на поталу. Куди котиться цей світ?  Невже прямісінько в прірву.

Хотілося просто заснути й більше нічого не відчувати. Розбитися на друзки, перетворитися на уламок, що миттєво потрапляє в кров, але хіба це так легко?

Колись цей міст був її відрадою, місцем, куди брюнетка могла прийти будь-якої пори року. Сірий асфальт вмить вкрився дрібними краплями дощу. І байдуже, що дівчина  була без парасольки.

Так навіть краще. Зараз ніч, і ніхто не кинеться її рятувати, а отже, можна спокійно стрибнути у воду. Вона вже подумки приготувалася зникнути назавжди, але раптом хтось з усією силою потягнув її на себе.

— Ти смерті моєї хочеш? Не роби того, про що потім шкодуватимеш усе життя, — він накинув їй на плечі свій піджак і допоміг підвестися.

— Навіщо ви мені це говорите? Чому ви мене так ненавидите? — це питання, мов гостре лезо, засіло в її грудях. Брюнетка вже не знала, чого ще можна від нього чекати.

— По-перше, давай на ти. По-друге, я трохи розлютився. Вибач, — невже він справді попросив вибачення? Схоже, Те не такий черствий, яким його звикли бачити. Нневже  ще залишилося в ньому щось людське.

— Гаразд, я пробачу, але спогади про цей вечір не так просто стерти з моєї пам'яті. Повір, я  також  не хочу цього весілля.  І я навіть уявити не могла, що ти його брат, — Га Йон не стала приховувати, що боїться цього шлюбу.  Але вона вже давно поховала у своїй душі почуття до Сок Джіна, а тепер знову доведеться повертатися в минуле.

— Тебе змусила погодитися на це моя мати? Напевно, погроожувала? Ну, це вона вміє, — хлопцеві не хотілося вірити, що це все було давно сплановано.  Тому й хотілося опинитися на іншій планеті, де життя заграло б новими барвами.

***

Брюнетка неохоче відповідала на запитання. Напевно, просто йому не довіряла. Та й не мала потреби зайвий раз терзати собі душу. Блондин здивувався, коли почув, що вона знає його брата. Значить, їх щось пов'язувало. Але Джін ніколи не розповідав про те, що з кимось зустрічався, окрім Хі Чжін. І краще б його нареченій ніколи про це не дізнатися. Бо це завдасть їй лише страждань. І всі навкруги  будуть нещасними.

Хлопець усвідомив, що його стосунки з братом вже ніколи не стануть такими, як раніше, то чому б не скористатися цим? Якщо він одружиться з Га Йон, то віддалить від себе Сок Джіна ще більше.  Ідеально чи не так? Але ось так одразу відмовлятися від ласого шматочка не в стилі Кіма молодшого. Та й співрозмовниця виявилася не такою поганою, як він думав про неї спочатку. Дівчину силоміць видають заміж, та змусили приїхати цю на вечірку, а тут ще й Те зі своїми фокусами. Якось негарно вийшло.

— До речі, сукня чудова. Я й не знав, що ти така… приголомшлива. Що сталося між тобою та Джіном? Він тобі зрадив? Чи, може, ти йому? — думки роїлися в голові, мов збентежені птахи. Але краще вже так, хоч і незграбно, підтримати розмову, ніж мовчати, як риба. На вулиці відчутно похолодало, і трохи тепла зараз би не завадило.

— Дякую, — ледь чутно відповіла Га Йон. — Краса — це не головне, а тим паче, не вирішальне. Ми розбіглися… так склалося. Я не хочу знову поринати в минуле, — вона спробувала якомога швидше змінити тему, адже спогади були нестерпно болючими. А тепер ще й доведеться жити з Джіном під одним дахом, ставши дружиною його молодшого брата. Це  ж справжні тортури.

— Добре, не будемо про сумне. Ходімо, — Те Хьон легко підхопив її на руки й посадив на мотоцикл.

Га Йон явно не очікувала такого жесту. Їй здавалося, що Те Хьон — це втілення незворушності, позбавлене будь-якої ввічливості чи ніжності. Хоч він і здавався крижаною брилою, десь глибоко всередині ховалася добра людина. І ця несподівана турбота була приємною несподіванкою. Сівши на свого залізного коня, він плавно відштовхнувся від землі, і вони помчали назустріч вітру.

***

За ними весь цей час спостерігав Джін. Він покинув свою майбутню дружину, щоб ще раз, крадькома, побачити колишню кохану. Параноїк. На що він сподівався? Почути, що Га Йон хоче все повернути? Двічі в одну річку не ввійдеш. І як би він не прагнув відродити ті почуття, вони розвіялися, мов дим. Навіщо повертати те, що давно втратило свій сенс?

Те Хьон і Га Йон виглядали щасливими разом, тож для чого руйнувати цю ідилію? Краще б порадів за молодшого брата, визнавши, що той зробив правильний вибір. Так було б краще для всіх, і насамперед для нього самого, але Джін обрав трохи інший шлях.  

"Час повертатися, інакше Хі Чжін запідозрить недобре. Образиться, а потім і зовсім піде". — Ні, він не витримає ще однієї втрати. Сівши за кермо, Джін поїхав геть, намагаючись втекти від власних думок.

Тим часом Те Хьон і Га Йон повернулися до будинку, де на них уже чекала стривожена пані Чхве. Вона не знала, що й думати, адже Джін ігнорував її дзвінки. За кілька хвилин він сам дав про себе знати, попросивши брата і дівчат підійти до басейну, де їх ніхто не зможе підслухати. Прикидатися незнайомцями більше не було сил ні в нього, ні в Га Йон. Тому краще  вже гірка правда, ніж солодка брехня. 

— Га Йон була моїм першим коханням. Ми навіть планували одружитися, — спокійно промовив Джін, дивлячись прямо  в очі. Він не відводив погляд, говорив відверто.

— Цього не може бути! Ти ж обіцяв мені не брехати, — Хі Чжін була явно засмучена, але вирішила дати юнакові ще один шанс.

— Взагалі-то, ця дівчина — моя наречена, і лише мені вирішувати, чи буде весілля, — Те намагався вколоти брата якомога болючіше, знайти його слабке місце.  І здавалося що, йому це вдалося.

— А ти тут до чого? Не лізь не в свої справи, — Джін пильно глянув братові в очі, а потім різко схопив його за горло.