Розділ 2

Цей вечір стане вирішальним. Він або відкриє двері в нове життя, або ж залишиться лише безглуздим спогадом. Ніхто не знає, куди веде його шлях, поки не зробить перший крок. Тому пан Кім сьогодні спеціально залишився вдома, щоб допомогти дружині з приготуваннями. Їхній дім давно втратив колишній затишок. Куди ж він зник? Мабуть, час невблаганний. Батьки старіють, діти дорослішають. У цьому житті все закономірно, ніщо не минає безслідно. Любов теж не стоїть на місці: вона розвивається, живе, дихає і, на жаль, вмирає. Це потрібно прийняти і пережити.

Жінка вчинила так не з бажання покарати синів, а щоб навчити їх відповідальності за тих, кого вони колись покоххають. Нехай це буде навіть вигідний шлюб, формальність на папері, але це краще, ніж все життя блукати в пошуках себе.

У Джун Хі зовсім не було настрою йти на цю вечірку, але слово батьків – закон. Хочеш не хочеш, а доведеться. До того ж, це чудова нагода причепуритися, показавши світові свою красу. Вона була милою, але примхливою дівчиною. Як і багато інших, тупала ніжкою, якщо щось не подобалося, або могла грюкнути дверима чи навіть розплакатися. Така вже жіноча вдача. Але що поробиш, доведеться терпіти. Колись і їй знайдуть чоловіка, та  скажуть вийти заміж за того, кого вважатимуть гідним її руки. З Хі Чжін дівчина була знайома, а ось про другу наречену нічого не знала. Тому могла лише уявляти, що це за людина, з якої вона сім'ї,  і чим захоплюється.

Помітивши в їдальні Сока, Джіна, юна Кім одразу ж побігла до нього. Хлопець виглядав стурбованим. Хотілося допомогти, розвеселити, запевнити, що все буде добре.  Але на жаль, у житті не завжди все йде за планом. Бо за кожен вчинок доводиться платити. Однак  він не міг змиритися з тим, що його брат теж одружується. Сок Джін завжди прагнув відрізнятися від Те, а тепер їх ставлять в однакові умови. Шматок не ліз у горло, і ромашковий чай давно охолов. Усі його думки були зайняті лише власним весіллям. Це мав би бути найщасливіший день в його житті , але, здається, доля вирішила інакше. Відчувши, що брат сам не свій, брюнетка хотіла його підтримати, бути поруч, поки Джіну не стане трохи краще. Обійнявши його за плечі, вона притулилася до його грудей, втупившись носом у яскраво-червону сорочку.

***

— Не хвилюйся, все налагодиться. Головне – не опускати руки, – Джун намагалася підбадьорити брата. З Джіном у неї був особливий зв'язок, набагато міцніший, ніж з Техьоном. Бо Джін завжди знаходив час для молодшої сестри, на відміну від іншого брата, який постійно скаржився, на те що сестра його дістала.

— Джун, я вже не знаю, що робити. Таке відчуття, що мати навмисне це зробила. Ну, який з Техьона чоловік? – це питання вводило Джіна в ступор. Він вже подумки благав, щоб наречена брата відмовилася від цього шлюбу і знайшла собі іншого.

— Цікаво, як вона виглядає? Напевно, красуня? Хоча, нашому придурку не догодиш. Скаже, що він "не хлопчик". Треба ж було вигадати таку нісенітницю, – Джун ледь стримувала сміх. Такого вона ще не бачила і не чула, але її старший брат знову "відзначився". Наплів усім, що він гей, аби тільки уникнути шлюбу.

— Знаєш, ти маєш рацію. Він сам не знає, чого хоче. Про яку відповідальність за життя іншої людини може йти мова? – Джін весь час був напружений, але після розмови з сестрою трохи розслабився. Тому що  її підтримка завжди добре на нього впливала.

На жаль, їхню розмову перервала Хі Чжін, яка приїхала до будинку Кімів за кілька годин до званої вечері. Вона одразу ж вмостилася на дивані і попросила принести їй гарячу каву. Джін і Джун явно не очікували такого візиту, але лютий погляд пані Чхве змусив їх замовкнути. Вона була на межі, не хотіла нікого бачити, особливо Техьона. Якби він зараз з'явився перед нею, вона б, напевно, його вбила.

Її ще ніхто так не принижував. Гордість Хі Чжін була розтоптана, а серце розбите.  Ну, чому люди такі жорстокі? Невже не можна було все спокійно обговорити, а вже потім виносити на загал бомбу сповільненої дії? Дівчина жбурнула газету вбік, підвелася з дивана і почала ходити колами по кімнаті. Їй ще ніколи не було так погано. Здавалося, що  пані Чхве зараз знепритомніє. Голова паморочилася, серце шалено билося,  а  думки сплуталися. 

***

— Чого ви такі спокійні? Тільки не кажіть, що не бачили сьогоднішні новини! – Хі Чжін кипіла від злості. Їй хотілося відкрутити голову тому, хто розпустив ці плітки.

— Що трапилося? Я розумію, що перед весіллям усі нервують, але краще тримай себе в руках, – Джун вирішила залишити брата і його наречену наодинці. 

— Хі Чжін, поясни, в чому справа. Не метушись. Сядь, – Джін міг би силою посадити її поруч, але вирішив не провокувати.

— Твій брат на перших шпальтах газет! Помилуйся! Він дав інтерв'ю відомому глянцевому журналу, де зізнався, що він гей і не збирається одружуватися з тією, кого обрала пані Хан. Як це розуміти? – Хі Чжін вже подумки вбивала Техьона. Ну, як він міг таке ляпнути? Нормальна людина такого не скаже, але це ж Те.

— "Молодець", братик. Зганьбив усю сім'ю, – Джін не міг повірити, як можна було так підставити маму, яка мріяла лише про щастя своїх дітей і працювала день і ніч заради їхнього добробуту.

— Зачекай, а з ким він мав одружитися? Я її знаю? – і знову питання, на яке Джін не знав відповіді.

— Ні, особистість нареченої мого "любого" брата нікому не відома. Це таємниця, покрита мороком, – відповів він, ведучи дівчину до себе в кімнату.

Поки вони розмовляли, Джун Хі записала все на телефон. Це на випадок, якщо її старший брат знову влаштує скандал.  Або скаже, що він нетрадиційної сексуальної орієнтації.  Тому тепер і в неї є на нього компромат.

***

Тим часом Джі Вон і Соль Рі вирушили за святковим вбранням. Їм потрібно було виглядати бездоганно перед корейською елітою. Зупинивши авто біля розкішного торгового центру, вони попрямували до ювелірного магазину. Джі Вон хотів порадувати дружину, тому заздалегідь замовив для неї коштовності. Після цього подружжя відвідало ательє, де постійно шили одяг для пані Хан та її родини. Забравши замовлення, вони заїхали в ресторан, де приємно провели лише удвох.