Розділ 1

Від рутини втомлюються не тільки жінки, незадоволені своїм сімейним життям, а й сильні, вольові та впевнені у собі чоловіки. Такі як Кім Джі Вон. Він був схожий на дороге, елітне вино гарної витримки. Були, звичайно, втрати, невдачі, навіть нервові зриви, але все це на щастя закінчилося, коли його невдалі стосунки несподівано припинилися, а може, це й на краще.
Не особливо пан Кім хотів безповоротно зв'язувати себе по руках і ногах обітницями священного шлюбу, тому глибоко в душі сподівався, що щось піде не так, але все сталося зовсім по-іншому, коли довелося розлучатися зі своєю дівчиною та одружитися з іншою.

І чоловік анітрохи не пошкодував, що пов'язав своє життя з дочкою нафтового магната із сімейства Хан. Усі його думки були зайняті дітьми, їхнім здоров'ям, успіхами, майбутнім, зрештою, тому сенс 

 життя в нього був. І якщо хоча б одна людина була небезпечною для його нащадків, то чоловік негайно стер би кривдника в порох, щоб з голови Сок Джіна, Техьона і Джун Хі й волосина не впала. Батьківська любов вона така. Іноді безглузда і фанатична, іноді сліпа, а іноді усвідомлена та глибока як океан.

Закінчивши всі наради в холдингу Джі Вон, бере в руки телефон і дивитися на  годинник. Вже досить — пізно, а від його синів і маленької доньки зовсім немає новин. Це насторожує будь-кого з батьків, коли дитина несподівано довго не дзвонить і не пише. В голову  починають лізти усілякі жахливі думки, а чи все гаразд, адже життя нині непросте, а світ жорсткіший нікуди, тому завжди треба бути напоготові й бажано з бейсбольною битою за спиною. Це так для самооборони, щоб не хотілося битися з порушниками порядку, щоб тремтіли коліна від страху, а очі бігали туди-сюди, сподіваючись вловити на собі погляд борця за добро і справедливість. Ось так треба поводитися в цьому зовсім гнилому світі, інакше озирнутися не встигнеш, як тебе покладуть у труну і будуть на твою могилу квіточки носити, поки ті не зів'януть від тієї атмосфери, яка панує на цвинтарі.
Вийшовши з конференц - залу, він прямує до виходу з будівлі, щоб подихати свіжим повітрям і намотати кілька кіл у невеликому сквері неподалік, адже це найкращий спосіб тримати себе у формі. І нічого, що одяг зовсім не такий який потрібно, а замість зручних кросівок на ногах стильні броги, для віце — президента цієї фірми — це справжня дрібниця. Йому все під силу, він може все, навіть розняти буйних синів, що й довелося чоловікові невдовзі робити.

—   Агов хлопці! Ви взагалі страх втратили! — Джі Вон з незадоволеним і дуже похмурим виглядом прямує у бік тих, хто б'ється, навіть не уявляючи, що його дітлахи зараз можуть і йому за збігом обставин обличчя підправити. Вони нікого не помилують. Люблять почухати свої кулаки, але й батько теж не промах він спритним рухом руки  відводить їх убік.

— Ви, щенята, бачу зовсім розперезалися. Бійки у клубах, побиті охоронці у барах, використання холодної зброї й це далеко не весь список. Здається, я просив вас поводитися тихо. Чого ви вічно мене ганьбите? Я втомився від ваших витівок,  —  Чоловік різко відпускає руку Сок Джіна і йде до іншого любителя помахати кулаками.

— Хто б сумнівався, Техьоне, що ти й тут залишиш свої сліди. Може досить грати  в поганого хлопчика? Завтра обидва підете на килим до матері. Вона буде дуже «рада» вже вшосте за цей місяць бачити вас. Ось пані Хан і пояснюйте, що до чого, а мені набридло прикривати ваші непосидючі дупи. Геть з очей моїх. Швидко йдіть у машину, поки я вам ноги не переламав, — Джі Вон зухвало посміхається і силою веде синів до машини.

Як добре, що цей день добіг кінця. У пана Кіма страшенно боліла голова, а тепер ще доведеться розбиратися з двома ідіотами, які постійно ставлять своїх батьків у безглузде становище. Джун Хі – золота дитина. Дівчинка старанно вчиться, ні з ким не б'ється, поводиться як слід. Її старшим братам не завадило б повчитися манерам, бо як слони в посудному магазині. Ну, нічого батько ще задасть  їм жару. Будуть ще не раді, що народилися  на світ паршивці. Усю дорогу хлопці сперечалися, чим розлютили чоловіка не на жарт. Хотілося добре пом'яти за вуха, що одного, що іншого. Зовсім уже з розуму вижили. Так склалося, що сьогодні у всесвітньо відомої актриси був вихідний, тож вона могла провести не одну виховну бесіду. Скоріше б доїхати додому, щоб закритися у своєму кабінеті та спокійно випити віскі.

Нарешті, вони доїхали до місця призначення. Дворецький як завжди відчинив двері, а покоївки одразу ж  взялися до роботи. Весь будинок сяяв. Ну, це насамперед заслуга досвідчених працівників, а потім уже мудрої господині, яка здатна керувати таким величезним особняком. Не дарма ж пані Хан всі  поважали, любили та цінували. Ця жінка була справедливою, розумною та дуже вимогливою. До чоловіка та дітей ставилася з любов'ю, турботою та розумінням. 

Помітивши невдоволений вираз обличчя свого чоловіка, вона все зрозуміла. Знову її «зразкові» хлопчики щось наробили. Нічого нового. Все як завжди. Добре, що Соль Рі розпорядилася, щоб вечерю подали трохи раніше. Запросивши всіх за стіл, жінка відверто подивилася на Сок Джіна, а потім на Хьона. Вони обоє мовчали, тож треба було діяти негайно. Хто б міг подумати, що пані Хан здатна на такі інтриги. Хоча підступність була у неї в крові. Наливши собі та чоловікові трохи вина, вона щось шепнула пану Кіму на вухо. Чоловік помітно пожвавішав і одразу ж посміхнувся. Очевидно, йому ця ідея припала до смаку. Діти ж сиділи здивовані. Їм не варто було б лізти у справи дорослих, але життя нічого не вчить цих вибагливих хлопців. Джун Хі, на відміну від своїх братів, постійно намагалася робити так, щоб батько і мама нею пишалися. Була найкращою ученицею в ліцеї, відвідувала багато різних гуртків і була просто міс ідеальність.

— То що сьогодні сталося? Знову побилися? — запитання пані Хан могли не почути хіба що глухі. Хоча, хлопці й намагалися у всьому потурати матері, але підкорятися її волі так і не навчилися. Загалом, до такого ставлення вона вже звикла. Краще як було вже точно не буде.