5

А через кілька днів, коли сестри вже трохи оговталися від пережитого, а я знайшов вільну, від військових справ, хвилинку ми знову зібралися в затишній вітальні пані Марії. Горобець постарався на славу і завдяки його зіллям жінки почували себе досить непогано, а будинок був повністю очищений від впливу Чорної Магії. Сам характерник, всівшись в кріслі, неспішно насолоджувався ароматним вином і м'яким голосом розповідав:

– Те, що знаходилося в вашому домі, у нас чарівників, вважається одним з найбільш мерзотних слуг Темряви. Цей паразит, який живиться людською пристрастю і еротичним задоволенням. Зазвичай він заманює уві сні своїх жертв особливою музикою, потім збуджує їх різними маревами і під час спеціального ритуального танцю повільно витягає все емоції і життєві сили. Бідолахи при цьому, не тільки повністю безсилі, а й навіть не підозрюють, що з ними робиться. Вони одурманені і залежні від отрути цієї гадини, і рано чи пізно повинні від неї померти.

– А як це чудовисько опинилося в моєму домі? – питає Марія.

– Наскільки я зрозумів з паперів, які знайшов тут, – відповідає маг, – ідол Змія-Спокусника вашому чоловікові подарував якийсь чорнокнижник. Бідний пан Кругляк легковажно прийняв подарунок і став першою жертвою страховиська. Потім під впливу злих чар потрапили ви з сестрою. Несвідомо привезли його сюди в Грибовичів і, напевно, скоро загинули б від смертельної отрути. На щастя вчасно з'явилися ми.

– Звідки ж ви знали, що гад знаходиться в цьому будинку? – цікавлюся я.

– Дорогий друже, я все-таки досвідчений характерник, тому ознаки дурману швидко розпізнав у вашому виді і поведінці. Думаю, ви повинні були стати черговим «ласощами» змія. На жаль, гад практично весь час перебуває в стані ідола, в якому він фактично невразливим. Єдиною можливістю знищити мерзенне створення, це вбити його під час ритуалу. І зробити це реальніше за все самій жертві, від якої гадина вже не чекає опору. Напередодні вдень я дав вам зілля, яке значно очистило вашу свідомість від дурману, а сам з солдатами причаївся в сусідньому будинку. В відповідальну хвилину ми прийшли вам на допомогу, і разом нам вдалося знищити це чудовисько.

Ну що ж, здається, я відповів на всі ваші запитання. А тепер вибачте пане хорунжий і ви благородні пані, але я повинен поспішити в невідкладних справах.

При цих словах маг легко скочив з крісла і швидко зник, наче його ніколи й не було в цій кімнаті.

На наступний день я був змушений залишити Грибовищі. Головнокомандувач доручив мені невідкладну і дуже відповідальну місію на півдні, і збиратися в дорогу довелося в поспіху. Але перед тим як покинути містечко, я все ж заскочив на хвилинку до сестрам, що б попрощатися з ними. Жінки стояли з сумом на обличчі і в очах у них виблискували сльози. Юна Ірина так і не промовила й слова. Натомість пані Марія взяла мою руку в свої маленькі долоньки і тремтячим від хвилювання голосом сказала:

– Шляхетний лицарю, напевно, нам ніколи не вдасться гідно віддячити вам за ваш героїчний подвиг. Але щоб не сталося, пам'ятайте; ми завжди у вас в боргу, і в цьому будинку вас завжди будуть раді бачити. Будьте благословенні і повертайтеся сюди швидше.

Уже в дорозі я думаю, що життя загадкова і непередбачувана річ. Можливо, доля колись і занесе мене ще в Грибовищі. Місто, в якому мене щиро чекають і в яке, я обіцяв неодмінно повернутися. Що ж буду намагатися стримати своє слово, адже я все-таки благородний лицар і обманювати красивих жінок не в моїх правилах.