~18 глава~

-В мене вже є план,- промовив він,- і він вже в ділі.

Наш час

Ніка вже спить у себе в кімнаті, а Меліса догодовує Даміана в його кімнаті до якої зайшов Сарп. Вже завтра на суді в якому ніби то дівчина захищає Альперена, але саме на цьому засіданні всі дізнаються, що Сарп живий.

-Я приготував вечерю,- промовив чоловік.

-Ми також вже все,- прошепотіла дівчина поклавши сина в колиску. Після чого взяла відео няню і вийшла з кімнати.- І що ж ти приготував?

-Твоє улюблене ризотто з морепродуктами.

-То ти а нас ще й шеф-кухар.

-Так, ще й який.

Вони повечеряли пілся чого лягли спати. Ось вони вже в Туреччині в залі суда.

-І в нас залишився останній свідок, який я думаю нам все і розповість,- промовив суддя.- Покличте сюди Сарпа Їлмаза.

-Що? Він живий?- не повірив почутому Альп.

-Так живий,- промовила дівчина.

Хлопець зайшов до зали суда.

-Синку ти живий,- промовила жінка невірячи своїм очам.

-Так живий і я потім все розповім.

-Ваша честь, в мене є флешка на якій записана розмова мого батька та батька Бурака Сарисалмаза про те, що вони хочуть мене вбити, а ще в мене є докази, що мій батько це біологічний батька Бурака.

-Вони зараз з вами?- запитав суддя.

-Так звичайно, ось.

-Сторони згодні подивитися відео?

-Ми не згодні,- тихо сказав Альп Мелісі.

-Ми згодні.

-Ми не згодні,- відповіла інша сторона.

-В такому випадку вирішує суд і ми будемо переглядати цей відео матеріал.

Переглянувши відео всі були в шоці. Суддя виніс вердикт і Альперена посадили за грати на 50 років, що дорівнює довічному ув'язненню. Ось всі вже вдома. 

-Синку, чому ти не сказав на що живий?

-Тому що він би знову спробував мене вбити.

-Але як дізналися Меліса, що ти живий?- запитала Джемре.

-Є один будинок, який я залишив їй і в тому будинку в моєму кабінеті були документи і саме через них вона дізналася що я живий.

-Я в шоці з тата,- промовила Джемре.

-Останнім часом я помічав, що з ним щось не так.

Вони ще трохи поговорили після чого мама та сестри поїхали по домівках. Поки дівчина прийшла душ її чоловік розглядав документи у себе в кабінеті. Невдовзі туди зайшла Меліса.

-Ти чому не спиш?- запитав він.

-Я хочу спати з тобою,- прошепотіла дівчина.

-Сонечко мені потрібно трошки попрацювати.

-Тоді я тебе почекаю.

-Іди сюди,- сказав хлопець.

Дівчина послухала його і підійшла.

-Сідай,- сказав хлопець показуючи на свої коліна.

-Але я буду тобі заважати,- сказала вона.

-Запам'ятай ти ніколи не будеш мені заважати.

Так вони просиділи годину після цього все-таки пішли до себе в кімнату. Серед ночі дівчина прокинулась від того, що хтось дуже сильно до неї прижався. Повернувши голову вона побачила, що це Ніка до неї тулиться.

-Ей, ти чого?- прошепотіла Меліса.

-Мені наснився кошмар і я злякалася,- сказала вона.

-Зрозуміло,- дівчинка майже миттєво заснула подивившись на годинник Меліса зрозуміла, що час годувати Даміана. Тому дівчина поклала зі своєї сторони подушку, аби Ніка не впала і пішла в дитячу. Зайшовши туди вона побачила, що хлопчик вже прокинувся і збирався плакати.

-Не треба плакати мама прийшла.

Почувши рідний голос хлопчик відразу почав шукати очима матір. Знайшовши її він посміхнувся. Меліса погодувала сина і намагалася його вкласти, але нічого не виходило тому вона взяла пересувну люльку і попрямувала до них у спалю. Через хвилин 15 хлопчик солодко і міцно спав. Прокинувшись зранку дівчина побачила біля себе тільки Ніку яка тільки прокинулась, а її чоловіків не було.

-Добрий ранок,- сонно промовила дівчинка.

-Доброго сонечко.

-А де тато?

-Я не знаю, давай почистимо зуби і підемо їх шукати.

-Давай.

Зробивши всю свою рутину вони спустилися на перший поверх і побачили, що хлопці готують сніданок. Ну як хлопці, звичайно все робив Сарп, але під пильним наглядом Даміана. 

-Добрий ранок,- промовила дівчата.

-Добрий,- відповів поки тільки хлопець.