~11 глава~

Повечерявши Сарп пішов вкладати дочку, а Джемре та Меліса прибирали зі столу. Через хвилин 20 хлопець спустився назад. 

-Вклав?- запитала сестра.

-Так, але це було дуже важко,- сказав він сівши в крісло.

-Я піду до себе в кімнату,- сказала Джемре і попрямувала на другий поверх. 

-Ходи сюди,- сказав Сарп показуючи на свої коліна.

Не промовивши ні слова Меліса сіла йому на коліна.

-Я втомилася,- промовила дівчина обіймаючи коханого чоловіка.

-Тоді пропоную прийняти душ і лягати спати.

-Домовилися,- відповіла Меліса і вони попрямували на другий поверх. Їх спальня знаходилася на третьому поверсі поруч із спальною дочки Сарпа.

-Проходь,- промовив він впускаючи дівчину всередину. Спальна була в темних тонах.

-Вау,- сказала Меліса.

-Подобається?

-Так, мені дуже подобаються спальні в темних тонах,- сказала дівчина підійшовши до панорамного вікна,- і дуже гарний вид,- промовила вона дивлячись на нічний ліс.-А балкон відкритий?

-Так, але там холодно,- сказав він підійшовши до коханої.

-Всерівно, я хочу вийти на балкон.

-Добре, але тримай кофту, щоб не було холодно,- промовив хлопець простягуючи їй свою річ.

Вийшовши на вулицю дівчина подивилася на зоряне небо.

-Сьоголні дуже гарне небо,- заворожено сказала Меліса.

-Але ти гарніша,- прошепотів хлопець їй на вухо, на що дівчина мило посміхнулася.

Невдовзі вони зайшли назад до кімнати. Першим в душ пішов хлопець, а після нього своєю вечірньою рутиною зайнялася і Меліса. 

-Я все,- промовила дівчина.

-Нарешті,- сказав хлопець відклавши телефон.

Дівчина лягля в ліжко і обійняла хлопця.

-Добраніч,- промовила Меліса.

-Солодких снів сонечко,- відповів Сарп.

Невдовзі пара вже спала. Але посеред ночі телефон Сарпа задзвонив. 

-Дідько,- тихо промовив чоловік вибравши з обіймів дівчини він вийшов на вулицю і відповів на дзвінок.

-Слухаю,- зло відповів хлопець.

?: у нас проблеми.

Сарп: що сталося?

?: наш товар перехопили і вбили людей, які перевозили наш товар.

Сарп: що?- зло прошипів хлопець,- ти зараз серйозно?

?: так. Ви зможете під'їхати?

Сарп: через годину буду.

Повернувшись до кімнати хлопець побачив, що Меліса не спить.

-Щось сталося?- з тривогою запитала дівчина.

-Невеличкі проблеми з поставкою, тому мені потрібно від'їхати.

-Тобі потрібна моя допомога?- запитала вона.

Хлопець хотів відповісти, але його телефон знову задзвонив.

-Зачекай секунду.

Сарп: слухаю.

?: нам терміново потрібен якийсь адвокат.

Сарп: навіщо?

?: я не знаю як, але на місце приїхала поліція і журналісти.

Сарп: добре, я все вирішує.

Завершивши роботу хлопець подивився на Мелісу. Він не хотів брати Мелісу з собою, але іншого виходу не було.

-Ну так що?- заговорила дівчина.

-Тобі вистачить 20 хвилин, аби зібратися?- запитав хлопець.

-Я думаю так,- відповіла дівчина і встала з ліжка.

-Тоді через 20 хвилин будь готова.

-Добре.

Хлопець швидко зібрався і вийшов з кімнати. Він зайшов до дочки аби перевірити чи вона спить. На щастя Ніколь спала. Після цього Сарп попрямував до кімнати сестри. Йому не хотілося будити Джемре, але виходу не було.

-Джемре,- тихо промовив він.

-Сарп, щось сталося?- сонно промовила дівчина.

-Так, в мене проблеми з товаром на місце приїхала поліція тому я та Меліса їдемо туди а після в офіс. Ти знаєш, що під ранок Ніка може прокинутися, можеш будь ласка підтип до Ніколь?

-Так звичайно,- відповіла Джемре і встала з ліжка.

Поки хлопець говорив із сестрою Меліса вже була зібрана. Вони сіли в машину і поїхали на місце, де все сталося. Через хвилин 40 вони були на місці.

-Що тут сталося?- запитав Сарп у свого помічника.

-Мені здається в нас завівся кріт,- сказав Селім.

-Давай про це поговоримо пізніше в мене в офісі.

-Добре.

-Я піду до поліції,- сказала Меліса.

Хлопець на це кивнув головою.

-Як це сталося?- запитав Сарп у свого помічника.

-Мені зателефонував Аслан і сказав, що на них напали.

-Хто це зробив?

-Я думаю, що це Бурак.

-Добре.

Після цього Сарп підійшов до Меліси.

-Ну, що тут?- запитав він.

-Поліція думає, що на тут замішані твої вороги.

-Селім також так думає.

Вони пробули там ще хвилин 40, після цього поїхали в офіс Сарпа.

-Що ми будемо робити в офісі?- запитала Меліса.

-Я хочу поговорити з Селімом, а після ми поїдемо додому.

-Добре.

Зайшовши в офіс пара відразу попрямувала в бік кабінету Сарпа. Там на них вже чекав Селім.

-Ти, ще щось дізнався?

-На заправці повз, яку вони проїжджали ми побачили, що за ними стежили.

-Ну вже хоча б щось,- відповів хлопець.

Тут в двері постукали.

-Так, заходь.

Відкривши двері зайшов молодий чоловік.

-Щось сталось Алі?- запитав Сарп.

-Ми знайшли пса Бурака.

-Де він?- зло сказав хлопець.

-В підвалі.

-Добре, сказав хлопець.- Відвезти Мелісу до мене додому.

-Як скажете,- відповів Алі.

-Але,- почала дівчина.

-Вийдіть будь ласка,- звернувся Сарп до своїх працівників.

-Як скажеш,- відповіли хлопці.

Хлопці вийшли з кабінету, а дівчина підійшла до Сарпа.

-Чому ти відправляєш мене додому?

-Тому що мої справи в офісі затягнулися.

-Ну і що, я тебе почекаю.

-Ні, сонечко ти поїдеш додому і поспиш.

-Я нікуди не поїду, а поспати я можу і в тебе в кабінеті.

-Я в цьому не сумніваюся, але я можу пробути тут до пізнього вечора,- спокійно промовив чоловік обіймаючи дівчину.

-Не хочу,- сказала дівчина і надула губи.

-Я тебе дуже прошу, поїдь додому. Тим більше Джемре потрібно їхати по своїх справах, а няня Ніки у відпустці.

-Я боюся,- прошепотіла дівчина.

-Чого ти боїшся?

-Бути сам на сам з Нікою.

-Чому?- незрозумів хлопець.

-Я ніколи не була з малими дітьми.