~8 глава~

-Де, Ви, були вчора близько дванадцятої годині ночі?- запитала Меліса.

-Був з другом,- сказав Толга.

-Де саме, Ви, були?

-А, яка різниця?

-Дуже велика. Потерпівша сказала, що саме вас бачила за кермом авто.

-Що?- з шоком запитав хлопець.

-Так, тому повторюю запитання, де ви були вчора близько дванадцятої години ночі?

-Я був з другом, ми сиділи в ресторані.

-Добре, а потім?

-А потім ми поїхали додому.

-А цим другом випадково був не Каан Кая?- запитала дівчина і уважно почала спостерігати за його реакцією.

-Можливо і він,- промовив хлопець.

Тут двері відкриваються і в кімнати влітає Сарп.

-Я тебе вб’ю,- прокричав хлопець.

-А ось і погрози під’їхали, а за них і сісти можна,- промовив він.

-Та ти, що. Одразу після тебе.

-Тихо, заспокойся,- підійшла до нього Меліса.

-Я не можу заспокоїтися,- прогарчав Сарп.

-Заради сестри.

-Вона мене зрозуміє.

-Ні, вона тебе не зрозуміє.

Тут до кімнати зайшов комісар.

-Це вам,- сказав чоловік і протягнув документи прокурору та Мелісі.

-Ну, що ж, пане Тогла, ви затримані за замах на вбивсто Джемре Їлмаз. Вас зняла камера відео спостереження, тому готуйтесь до суду, який буде через… дві години,- після чого прокурор та комісар вийшли з кімнати, те ж саме зробили і Меліса з Сарпом.

-Я думав, що він не вийде живим,- сказав чоловік.

-Тихо, заспокойся,- промовила дівчина.

Дві години пройшло швидко і ось вони уже сидять у судовій залі. Вердикт винесли швидко, оскільки всі докази вказували на Толгу. Вийшовши з поліцейського відділку Сарп промовив:

-Пам’ятаєш ти обіцяла, що ми поговоримо.

-Пам’ятаю,- відповіла Меліса.

-Тоді пропоную кудись заїхати і там поговорити,- запропонував хлопець.

-Ні, ти можеш підвести мене додому, там і поговоримо.

-Добре, як скажеш.

Сівши в машину вони поїхали до дівчини додому. Весь час в дорозі вони говорили про Джемре.

-Про, що ви ж Джемре говорили?- запитав Сарп.

-Та ні про, що,- промовила дівчина.- Вона сказала, що впізнала того хто її збив, от і все.

-Я дуже сумніваюсь, що тільки про це,- сказав хлопець.

-Ну, можливо не тільки про це,- загадково промовила вона.

Невдовзі вони були вже біля будинку.

-Проходь,- промовила дівчина відкриваючи двері.- Я тільки вчора переїхали тому тут трохи безлад.

-Нічого страшного, ти дизайн придумувала?

-Так, а що?

-Нічого, дуже гарно,- сказав він?

-Ти проходь у вітальню, а я зараз.

-Добре, як скажеш.

-Поки хлопець роздивлявся будинок дівчина переодягнулась і спустилась на перший поверх.

-Як ти дивишся на обід-вечерю?- промовила Меліса.

-Можна.

Приготувавши їжу вони сіли за стіл і почали розмовляти.

-Ти хотів про, щось поговорити.

-Так, хотів. Чому ти мене кинула?

-Я тебе не кидала, це ти мене зрадив,- спокійно промовила вона.- Ти навіть не уявляєш як мені тоді було боляче.

-Я тебе не зраджував,- сказав хлопець.

-Так? А це тоді що?- промовила Меліса показуючи фотографію.

-Це все неправда,- сказав Сарп роздивляючись фото.

-Так і хто це може підтвердити?

-Селім,- сказав хлопець.

-Він твій друг і може сказати все, що завгодно.

-Добре, а ще є відео з камер відео спостереження клубу.

-Так? І де ж вони?

-В моєму кабінеті, у компанії. Якщо зачекаєш трохи її привезуть.

-Тобто? Ти, що попросив, щоб її привезли?

-Так, ще тоді коли ти пішла переодягатися.

-І коли ж воно прибуде?

-З хвилини на хвилину,- сказав Сарп.

Тут в двері подзвонили.

-А ось і Селім з відео.

Чоловік пішов відкривати двері і там дійсно був Селім.

-Ну нарешті, скільки можна було на тебе чекати.- сказав хлопець.

-Але я уже тут.

-Проходь,- сказав хлопець.

У вітальні на них вже чекала Меліса.

-Знайомся, Меліса це Селім, Селім це Меліса,- промовив Сарп.

-Приємно познайомитись,- сказав хлопець.

-Взаємно,- відповіла вона.

-Ти відео привіз?- запитав Сарп.

-Привіз, привіз, не переживай,- сказав хлопець і протягнув другові планшет з відео.

Хлопець сів біля дівчини і почав шукати відео. Знайшовши він показав його Мелісі.

-Ну то й що? Це може бути змонтовано.

-Це дійсно справжнє відео, я його особисто брав у охоронця клубу,- втрутився Енгін.- До речі мені треба їхати, тому мушу вас задишити.

Після цього він вийшов з будинку, а Сарп та Меліса продовжили з'ясовувати стосунки.

-Ти і досі мені не віриш?- запитав він.

-Вірю,- тихо відповіла дівчина дивлячись і підлогу.

-Скажи будь ласка в мене... в нас є шанс?- з надією запитав хлопець.