~7 глава~

-Що сталося?- запитав Сарп.

-Він зізнався,- промовив прокурор.

-Це ж добре,- сказала дівчини.- Це все, що ви хотіли сказати?

-Не зовсім. Він зізнався, але його адвокати кажуть, що це не можна вважати за зізнання, оскільки вони були сказані в стані алкогольного сп'яніння.

-Коли буде суд?- запитала Меліса.

-Сьогодні, після обіду.

-Добре, тоді поки ми можемо іти?

-Так, звичайно.

Вийшовши з кабінету Меліса промовила:

-У них всеодно немає шансів.

-Ти про що?

-Тому що завжди цим всим займалась я і всі справи зв'язані з Кааном ніколи не доходили до суду. Так шо в них просто немає шансу.

-Ти дуже страшна жінка,- промовив хлопець коли вони сідали в машину.

-Не правда, я просто дуже люблю свою роботу,- промовила вона.

-Не сумніваюсь,- посміхнувся він.

Далі вони їхали мовчки, тільки музика в машині інколи розбавляли тишу. Через годину вони були біля лікарні. Зайшовши туди вони побачили батьків.

-Ну, як вона?- запитав Сарп.

-З нею все добре і вона хоче поговорити з тобою Мелісо.

-Добре, тоді я піду,- сказала вона.

Зайшовши до палати дівчина побачила Джемре із крапельницею в руці.

-Як ти?- запитала вона.

-В мене все добре,- сказала вона.

-Вибач, що тільки зараз прийшла, я вирішувала проблеми з твоєю аварією.

-Я знаю хто це зробив,- сказала дівчина.

-Я також, це мій брат,- сказала Меліса.

-Ні це не він,- сказала дівчина.

-Тобто?

-Він був в тій машині, але сидів на пасажирському сидінні.

-А хто тоді був за кермом?

-Мені здається це був якийсь чоловік дуже схожий на...

-Що? Ти зараз серйозно?

-Так.

-Добре, я цим займусь.

-Ти вже "познайомилась" з Сарпом.

-Тобто, це ти все підлаштувала.

-Всенсі?

-Це ти захотіла щоб я працювала на нього.

-Я просто сказала що хочу працювати разом з тобою.

-Але ти прекрасно знаєш, що я його уникаю, хоча тепер і він це знає.

-Всенсі? Ви поговорили?

-Так, і він здогадався, що я його уникала і навіть чому я це робила.

-Ну, от і добре,- посміхнулась Джемре.- А то я вже не могла бачити як ви страждаєте.

-Ми, ти серйозно? Це він мене зрадив, а не я його. І ти прекрасно знаєш, що я пережила.

-Значить не докінця поговорили.

-Давай поговоримо про це коли ти одужаєш, а зараз мені треба швидко у відділок, оскільки суд буде після обіду.

-Добре, покличеш сюди Сарпа.

-Ок, все я побігла. Люблю тебе.

-І я.

Вийшовши з палати дівчина звернулася до Сарпа.

-Джемре попросила, щоб ти зайшов.

-Добре, почекаєш мене тут.

-Ні, мені терміново потрібно у відділок.

-Щось сталося?

-Так, але на тебе чекає сестра, тому я тобі нічого не розповім.

-Синку, не переймайся, я поїду з нею.

-Не потрібно, я сама доберусь.

-Я всеодно приїду на засідання.

-Добре, але потрібно дуже швидко, я по дорозі все поясню.

-Домовились, Сарп простеж, щоб тут все було добре.

-Як скажеш.

Вони вийшли із будівлі і сіли в машину Альперена.

-Що сталося?

-Каан не збивав Джемре, але він там був.

-Всенсі?

-Джемре бачила хто її збив.

-І хто це?

Тим часом у Джемре та Сарпа. 

Як тільки хлопець зайшов до палати дівчина промовила.

-Як ти міг мене спалити.

-Всенсі? Ти про що?

-Я про те, що Меліса знає, що це я тобі допомагаю.

-А ти думала твоя подружка дурна.

-В тому то і діло, що вона найрозумніша людина, яку я знаю.

-Це було образливо,- сказав він.

-Сарп, я серйозно.

-Я також, до речі, що такого дізналася Меліса від тебе?

-Я тобі нічого не скажу, бо ти їх вб'єш.

-Тобто ти знаєш, хто тебе збив?

-Можливо.

-Можливо? Точно знаєш, але не скажеш. Добре, тобі я поїду і дізнаюсь,- сказав Сарп.

-Ні, ти будеш зі мною.

-З чого б це?

-Бо я за тобою скучила.

-Та ти що? Невже.

-Так. Я, що не можу скучити за рідним братом?

-Можеш. Але це на тебе не схоже.

-І взагалі, як ви поговорили?

-Про що ти?

-Я про твоє зізнання.

-І про це ти вже знаєш.

-Ну, звісно знаю. То що?

-Вона сказала, що ми поговоримо після твоєї справи.

-Вона, ще дуже сильно на тебе ображена,- спокійно промовила Джемре.

-На, що їй ображатися?

-Можливо на те, що вона думає, що ти їй зрадив.

-Але це ж не правда.

-Але ж вона цього не знає. 

-Що мені зробити, щоб вона мені повірила, що цього не було?

-Для початку поговоріть, а потім буде видно. Я думаю вона зрозуміє, що тебе підставила Селін.

-Ми ж з тобою домовлялися, ти не будеш називати її ім'я.

-Але ж раніше ти дуже любив це ім'я.

-То було раніше.

Далі вони ще трохи поговорили після чого до дівчини зайшла мати, а Сарп поїхав у відділок. За цей час Меліса вже сиділа навпроти зовсім іншого звинувачуваного та його адвоката.