~5 глава~

-А ти мені хто такий, щоб я з тобою віталася?- крізь зуби прошипіла Меліса.

-Взагалі-то, я твій наречений.

-Ти мій колишній наречений, якщо не забув, тому ти мені ніхто, аби я з тобою віталася. Скажи дякую, що ти стоїш зараз тут, а не у в'язниці.

Хлопець хотів, ще щось сказати, але дівчина вже зайшла в кабінет.

-Перепрошую, що затримую вас,- сказала вона.

-Нічого страшного.

Тут двері відкрилися і зайшов Толга.

-Добрий вечір я адвокат пана Деміра,- промовив чоловік.

-Добрий вечір, ми якраз тільки на вас і чакали,- промовив прокурор.

-У чому звинувачують мого клієнта?

-В ненавмисному ДТП, але пан Демір заперечує це і каже, що машину взяв його син,- почав розповідати Мурат.

-Тоді чому тут немає і його?- запитав Толга.- Хоча я сумніваюся, що він винен і це хтось підлаштував, аби звинувати мого клієнта.

-Моя сестра зараз бореться за життя, що ти верзеш?- проричав Сарп.

-Тихо, заспокойтесь,- прошепотіла Меліса.

Хлопець спробув послухати пораду дівчини, але і нього це не дуже сильно виходило. Вони просиділи там, ще хвилин 30. Після чого до кімнати зайшов поліцейський.

-Знайшли машину пана Деміра та його сина,- швидко промовив він.

-Де він?

-Недалеко від відділку.

-Добре, тоді привезіть його сюди, негайно, а в машині проведіть повну експертизу.

-Добре, як скажете,- після чого він вийшов.

-Ви можете поки підти випити каву, коли буде допит Каана Кая, я вас покличу.

-Добре,- промовила Меліса і вони з Сарпом вийшли.

-Скільки часу займе це все?- запитав чоловік.

-Десь годині 2-3, тому якщо хочете можете поїхати до сестри, а я вирішу тут все.

-Я поїду до сестри, але через годину повернуся, я хочу особисто спостерігати за всим.

-Добре, як тільки його привезуть я Вам зателефоную.

-Добре, дякую.

Після цього чоловік вийшов з відділку, а Меліса попрямувала до маленької кав'ярні, що була навпроти, аби купити каву. Після чого вона попрямувала назад. Тут їй на зустріч вийшли Марія та Демір. Вона пройшла повз них, але тут чоловік промовив.

-Невже, ти підеш допомагати цьому вбивці?

-Ну тут я бачу вбивцю тільки в тобі.

-Що ж він тобі такого поганого зробив, що ти його ненавидиш.

-Ти, серйозно, що він мені зробив. З якого періоду мені почати, хоча ні я не можу нічого сказати, оскільки тут немає Асли, а вона також постраждала від нього.

Тут під'їхала поліцейська машина і з неї вийшлов Каан.

-В ось і ваш прекрасний син. Тепер розбирайтеся з ним, а я зроблю все аби знайти хто це зробив, а якщо це зробив і він то я зроблю все, аби посадити його за грати,- промовила Меліса і зайшла всередину приміщення.

Через півтори години до приміщення зайшов Сарп, але не сам, а з якимось чоловіком.

-Доброї ночі,- промовила Меліса.

-Месіло, це мій батько, Альперен Їлмаз,- промовив він.

-Приємно познайомитись, Меліса.

-Альперен.

-Що там з Кааном?

-Його зараз мають повести на допит, тому ви дуже вчасно. 

Тут до них вийшов комісар.

-Зараз буде проводитись допит Каана Кая, але бути присутнім може тільки ваш адвокат, а ви можете поспостерігати в сусідній кімнаті,- сказав чоловік.

-Добре,- промовив Альперен, хоча Сарп вже хотів виказати своє незадоволення.

-Тоді вас проведуть, а Ви ідіть за мною.

-Добре.

Ось Меліса разом із прокурором сидять навпроти Каана та Толги.

-Мій клієнт все заперечую,- промовив Толга.

-Тоді чому на машині є сліди крові і після експертизи я впевнений, що на 100 відсотків співпаде з групою крові жертви?

-Також Ви  стані алкогольного і наркотичного сп'яніння,- додала Меліса.

-Так я сів за руль п'яний але нікого не збивав.

Тут двері відчинилися і зайшов поліцейський з результатами експертизи.

-Що і потрібно було довести,- промовив чоловік.

-Наскільки мені відомо ви були знайомі із жертвою,- сказала Меліса.

-Так, були і що? Це робить мене винним?- запитав він.

-Ні, але брат жартви сказав мені, що недавно бачив, як ви сварилися біль його будинку.

-Так ми сварилися, але я її не збивав.

Тим часом у Альперена та Сарп.

-Звідки вона знає, що вони недавно сварилися?- промовив він.

-Тому що Джемре їй про це розповіла,- сказав батько.

-Всенсі?- незрозумів він.

-Ти що, її не впізнав?

-Тобто?

-Це ж найкраща подруга Джемре, ще з дитинства.

-Стоп, це, що та Меліса, яка колись мене побила?- запитав Сарп.

-Так, але ти сам був винен, наскільки я пам'ятаю ти зламав її іграшку чи щось таке. І це було дуже смішно,- посміхнувся батько.

-Це було взагалі не смішно,- промовив хлопець.

-А чому ти мені нічого не казав, що вона донька Деміра?

-Бо вона не його донька і він і так з неї знущався я не міг тобі цього сказати, щоб ще й ти почав на неї давити.

-Добре, чому вона навіть не подала натяку, що знайома з тобою?- запитав він.

-Тому що ми не бачились роки два, тому я думаю що вона мене не впізнала.

Тут до них зайшла Меліса.

-Він поки не зізнався, але я зроблю все, аби його посадили.

-Дякую, Меліс.

-Можна запитання.

-Так, звичайно. 

-А в якій лікарні Джемре?

-Ти туди зараз їдемо якщо хочеш можемо підвести.

-Я приїхала на машині, не хочу її тут залишати.

-Я попрошу, щоб хтось із наших забрав твою машину,- промовив Альперен і підійшов до Меліси.- А ще ми давно не бачились принцеса Меліса.

-А звідки...Стоп, дядько Альп,- посміхнулася Меліса.

-Так,- промовив він.- Як я скучив за тобою.

-І я,- усміхнулась вона.

-Ну, все поговорите потім, я домовився твою машину привезуть до тебе додому.

-Дякую,- сказала вона.

Далі вони сіли в машину Сарпа і поїхали в лікарню.

Нарешті я написала велику главу, тому ловіть 🤍