1 розділ

    У новацьке кубло пробивалися холодні проміні сонця. рудий котик заспано підвів погляд. Перед ним стояла брунатна кішка.

- М... Доброго раночку Пір'єшубо... - промурмотів новак.

- Доброго, Рудолапе. Вставай! - нявкнула кішка - Сьогодні йдемо на тренування з Ластівколапкою та Мишелапкою. Будете показувати свої бойові навички.

- Справді!? - забувши про сонливість підстрибнув на лапи Рудолап - Я пішов їх будити! 

                                                                         ***

    Після сніданку, троє новаків та їхні виховники бігли до тренувального гаю. Їхні шубки доглянуто зблискували на сонці. Дві молоді киці щось мурмотіли один одному, позираючи на вояків позаду. Тим часом Рудолап вже вполював мишу, його похвалили й сказали віднести це до табору. Вони зачекали на нього, і коли той прибіг рушили далі.

    Коти дійшли до потрібного їм місця. Поки тілесний кіт поясняв, що новакам потрібно робити, вже настав Сонцепік. Рудолап, Ластівколапка та Мишелапка стояли пліч о пліч, спостерігаючи за кожним рухом виховників. Кремезний тілесний кіт - Лісостриб, воєвода клану Гірьких Стежок, кинувся на новаків. Новачки перелякано зойкнули й відстрибнули, але Рудолап в цю мить кинувся на спину воєводі, почавшши гамселити його лапами з втягнутими кігтями. Але вояк крутнувся, зкинувши з себе новака. Той прокрутнувся в повітрі, не втративши рівноваги приземлився на лапи. Котик кинувся на вояка, прижавши його до землі. 

- Молодчина! - обтрусившись від землі нявкнув Лісостриб, а тоді перевів погляд на свою новачку - Ластівколапку - А тепер, я хочу побитися з тобою!                                                                                                 Кішечка перелякано зойкнула. Її біле хутро настовбурчилося від страху. 

- Заспокойся. Ти не трьома волоцюгами б'єшся! - заспокоїв її Листопад - невеликий рудо-коричневий кіт, виховник Мишелапки. Ластівколапка присоромлено кивнула. Тоді стрибнула на воєводу, але той передбачив її рухи, підстрибнувши в повітря. Киця бахнулась на землю. Тепер її білосніжне хутро було запачкане в багно. Але коли Лісостриб встав, вона кинулася йому в живіт, збивши з ніг. 

- Молодець! Я не очікував такого прийому! - промуркотів воєвода. На перед вийшла Пір'єшуба. 

- Рудолапе. Тепер не хочеш зі мною? - не чекаючи відповіді вона спритно підстрибнула. Рудолап все продумав, відскочивши в бік. Тоді стрибонув прямісінько на спину виховниці. Кішка також була готова до такого, тому стрибнула в бік. Новак злетів, ставши на лапи. Він дивився над виховницею, щоб здалося, що кіт стрибає на спину. Пір'єшуба повелася. Тому припала до низу. Рудолап приземлився на її спину, уявно дряпаючи. Кішка голосно замуркотіла.

- Перед тобою жоден кіт Зореклану не зможе встояти!  - тоді підвелася й обтрусилася.