Глава 5

Раху ніс мене до дому, у мої рідні гори, в царство вітрів. Рука у передпліччі горіла і боліла одночасно. Моя магія не могла впоратись з цим. А коли біль почала вщухати, я відчула що ще трохи й свідомість мене покине.

Єдине, що прийшло мені в той момент до голови, це зв'язати себе з Раху повітряною сіткою. Залишалось тільки сподіватись, що моя магія не покине мене разом зі свідомістю. 

Та навіть коли я провалювалась в темряву на душі у мене був спокій. Раху врятує мене й обов'язково донесе додому. Він один з небагатьох в усьому світі в кому я впевнена і кому я можу повністю довірити своє життя.

– Несса!! – привів мене до тями схвильований голос матері. 

Світанок. Світанок я зустріла вже вдома. Ця думка змусила мене посміхнутись. 

– Що вони з нею зробили?!! Віаррус!! Подивись що вони зробили з нашою донькою!! – Я чула як кричить королева Міссіда, моя мама. Але сили, щоб поворухнутись, не було зовсім. Навіть довго тримати очі відкритими здавалося чимось надважким. Тому я просто закрила їх і тільки відчувала як мене знімають з мого дракона та несуть кудись на руках. 

– Цілителів, швидко!! І зніміть з неї це ганчір'я!! – чула повний ненависті голос короля Віарруса.

Темрява знову поглинула мене, затягнула у свої міцні обійми...

– Неможливо!! Не може цього бути!! – Знову чула голос батька. 

– Мій королю, ви ж самі бачите мітку, – тихо говорив незнайомий мені чоловік.

– Це точно помилка якась! Підробка!! Вона б не вижила, якби це була справжня мітка! Яка ще може бути сумісність?! З вогняним магом?!! – дуже сильно лютував король.

Я ніколи не бачила його у такому гніві. Тому зараз, хоч і відчувала, що можу відкрити знову очі, не ризикувала цього робити. 

– Ми ще не знаємо чим закінчиться адаптація, ваша величність, – знову промовив той голос.

– Стражники!! У в'язницю цього розумника!! Ще хтось бажає висловити свої припущення?!

– Б-батько, – ледве прохрипіла я. Хотіла зупинити його, щоб він не карав дарма людину. Хотіла щось ще сказати, але чомусь не змогла. Промовивши лише одне слово, знову втратила свідомість.

– Несс, нарешті, – перше, що я почула, коли вчергове прийшла у себе та цього разу навіть очі відкрила, був радісний голос Ві, моєї молодшої сестрички

Не знаю скільки минуло часу, але відчувала я себе значно краще, навіть захотілося піднятись та жіночка у цілительській формі зупинила мене:

– Принцесо, будь ласка, не поспішайте підійматись. Вам треба відновлювати силу. 

Лягла назад на ліжко та нарешті до мене дійшло що це ж моя кімната. І одяг. Одяг був теж мій. Нічна сорочка з мереживом…

– Як довго я…

– Вже два дні пройшло. Ти тут собі лежала як спляча красуня, а  я оберігала твій сон, – і сміялася, і плакала водночас Ві.

– Що зі мною відбувається? – запитала я саме в цілительки. 

– Адаптація, – вона промовила єдине слово, а в мене аж волосся дибки стало від того, що я точно знаю яке в нього значення і в якому контексті вживається, але от скласти всі думки до купи ніяк не виходило.

– Він поставив тобі мітку!! Несс, той паскудний король П'яти вулканів поставив мітку! – Заголосила зриваючись Віаррія.

– Мітку? – Прошепотіла недовірливо. Бо це ж було неможливо. Просто не…

А потім пам'ять підкинула мені потрібні картинки. Перехід, моя радість, поцілунок, рука… Жахливий біль у руці…

Різко підіймаюся, не зважаючи на застереження цілительки, стягую рукав і мої очі розширяються від шоку. На все передпліччя простягається малюнок – дивні ієрогліфи, переплетені язиками полум'я. 

– Це не король… Його брат, – промовила, роздивляючись мітку. На дотик вона була трохи випуклою і гарячішою за моє тіло. 

– Кляті, кляті маги вогню! – Сварилася моя Ві. Вічна оптимістка і найбільша у світі добрячка. 

– Принцесо, вам треба лягти, – тим часом вмовляла мене цілителька. 

І я впала на подушки, приречено підвівши очі до стелі.

 Що ж тепер зі мною буде?

Мітка сумісності – це особливе магічне татуювання. Часто буває, що маги з різних стихій закохуються і створюють родину. Вони живуть разом не один рік і тільки коли на сто відсотків впевненні що дійсно один одному підходять вони можуть піти на цю мітку. Інколи подвійну, але частіше чоловік ставить її жінці. Я читала, що були навіть летальні випадки від мітки. 

Що це таке? І для чого воно треба? Від змішаних пар народжується магічно слабе потомство. Діти володіють одною зі стихій батьків, але майже ніколи не досягають високого рівня сили. 

А ця мітка це приймання жінкою магії чоловіка, повне злиття. Мітка не дає сили, але вона гарантує сильних нащадків. Та якщо раптом сім'я розпадеться, та, що має мітку, зможе будувати стосунки й народити тільки від носія такої ж магії, якою поставлено магічне татуювання. 

– Це жахливо! Вони просто зв'язали батьку руки. Він у відчаї. Зовсім збожеволів і пішов на такеее, – емоційно розповідала сестра.

Та жіночка-цілительниця різко перебила її: