Глава 1

– Несса, ти така щаслива! Як я мрію теж колись приміряти таке неймовірно красиве весільне вбрання, щоб і корона була така як у тебе, – щебетала навколо мене моя молодша сестра Віаррія, не розуміючи наскільки важка ця корона. І не тільки у фізичному плані важка.

– Ще встигнеш, Ві, – лагідно посміхнулася їй, відчуваючи як в серединні колотиться серце від розуміння, що цей день настав.

Я знала, рано чи пізно мені доведеться виконати волю батька і стати дружиною тому, кого він для мене обере. Але час пролетів так швидко. Час моєї волі скінчився…

– Нессарія! Приготуйся, скоро твій вихід! – заглянула до нас як ніколи схвильована мама. 

– Я вже повністю готова матінко. Чекаю на сигнал, – покірно промовила я. Хоча всередині мене вирувала буря.

Якби хтось запитав мене чого я хочу зараз найбільше то я б відповіла, що маю єдине бажання – осідлати свого білого дракона Раху і ширяти з ним між хмарами до самого світанку, відчуваючи пориви вітру, керуючи ним, керючи вітряними течіями.

Свого нареченого я бачила три рази. В дитинстві, на Великому святі примирення. Коли він рік тому приїздив до нас, щоб побачити чи підросла вже його наречена. Та вчора, коли вони прибули до нашого королівства, щоб забрати мене як свою дружину до Королівства землі та укласти з моїм батьком договір про співпрацю і кровний зв'язок.

Рік тому я запитала в принца Тайрона, мого нареченого, про єдине, що мене найбільше хвилювало – чи можу я забрати свого Раху з собою. І отримала відповідь, яка знищила всі мої надії. В Королівстві землі немає місця для драконів. Це небезпечно для жителів і цього ніколи не буде.  

Я з дитинства готувалась прийняти свою долю, але завжди мала надію залишити собі часточку свого життя. Раху і є моя душа. В ньому моє дихання, моє життя. Як я там буду без польотів? Таке відчуття, що в мене відрізають крила.  Але піти проти батькової волі я не можу.

Рівно десять років пройшло з моменту підписання мирних договорів та закінчення Кривавої війни чотирьох королівств. Це були найтемніші часи історії нашого світу. Фактично війна була між Королівством землі та Королівством п'яти вулканів, але Небесне королівство було союзником Королівства землі, а Королівство семи океанів перейшло на бік магів вогню з Королівства п'яти вулканів. Війна нікому й нічого не принесла. Окрім повного спустошення, горя та втрат. 

Мені було тоді вісім років і я пам'ятаю слова батька про те, що вогняні маги не зупиняться, що рано чи пізно вони знову будуть йти з війною. І що нам потрібні не просто союзники, а міцні зв'язки на крові. Щоб кожен не думаючи став на захист, коли вогняні чудовиська відновлять свої сили й прийдуть з помстою. 

Я повинна вийти за Тайрона і таким чином об'єднати наші королівства і нашу магію та створити міцний щит проти наших недругів. Я буду першою, а далі за мною підуть інші. Ми з'єднаємо наші сили, нашу магію і будемо одним могутнім королівством. 

В останнє глянула на себе в дзеркало. Зараз я була не дуже схожа на себе. Ця корона з золотими крилами та дорогоцінним камінням закриває пів моєї голови, незвичний яскравий макіяж і сукня… традиційна сукня нареченої Небесного королівства у блакитних та білих кольорах із золотою вишивкою, така об'ємна та ніби давить на мене своєю вагою. 

– Схожа на ляльку, – прошепотіла більше сама до себе. 

Але сестра, яка до цього безтурботно розглядала свою нову красиву сукню, захоплено додала:

– Найкрасивішу ляльку у світі, Несс. Я б хотіла мати собі таку в колекції. 

– Дурненька ти ще зовсім, – посміхнулась їй не весело, – про весілля мрієш, а ще й досі колекції ляльок збираєш. 

– Одне іншому не заважає, – гордовито задерла вона носа. – Мені тільки п'ятнадцять, тож з ляльками можна не розлучатись, а помріяти про таке ж красиве весілля ніхто не забороняє. 

– Так. Не забороняє, – я раптом відчула як мені не вистачає повітря. Чи так вже ця сукня на мене давила, чи сама кімната не знаю, але в мене з'явилося непереборне просто бажання вийти з відси. Швидше пройти церемонію і покінчити з цим всім. 

– Ходімо вже на сходи, – промовила до сестри й сама рушила до дверей.

– Почекай! Мама ж казала що дасть тобі знати коли пора. Та й супровідників немає. Це не безпечно, – заметушилася Віаррія

– Вже чутно звуки гонга. Церемонія почалась. А супровідників зустрінемо по дорозі до сходів, – безпечно посміхнулась сестрі й нарешті пішла на зустріч своїй долі. 

Я не відчувала ніякої небезпеки. Ми ж у Небесному замку, захищеному від будь-яких проникнень. Що фізичних, що магічних. Не розуміла я цієї обов'язкової умови батька завжди пересуватись з супровідниками. 

А сьогодні він приставив до нас з Ві аж шістьох повітряних магів вищого ступеня сили. Вони чекали на нас у коридорі. Де потім розділились і двоє пішли з сестрою, яка мала приєднатись до батьків, а четверо залишились супроводжувати мене.

– Несса! Ти чому раніше вийшла? – здивувалася моя вірна служниця, яка й мала саме йти кликати мене.

– Не могла я там всидіти, Джуд, – прошепотіла їй.

– Аааа, розумію, не терпиться потрапити в обійми свого красунчика нареченого, – зрозуміла все по своєму Джуді та я не стала її нічого пояснювати. Просто посміхнулася у відповідь та забрала свій букет нареченої й рушила до наших знаменитих блакитних сходів.