Розділ 21 Полум’я і світло

Світло вибухнуло.

Блакитна енергія вирвалася з рук Аелі й розійшлася хвилею по всій галявині. Повітря здригнулося. Листя на деревах затремтіло.

Фіолетові нитки темряви, що тягнулися до Ігнаріса, раптом почали рватися.

Каел різко звузив очі.

— Неможливо…

Кристал у його руці затремтів.

Ігнаріс заревів.

Гучно. Потужно.

Полум’я вирвалося з його пащі й піднялося до неба.

— Я не служу темряві!

Вогняний вихор розлетівся навколо нього. Фіолетові нитки розсипалися попелом.

Аелі відчула, як тепло в грудях стає сильнішим.

Наче хтось пробуджується разом із нею.

Каел зробив крок назад.

Його голос став холодним.

— Ти сильніша, ніж я думав.

Варіон вийшов уперед.

Його крила розправилися, і вітер піднявся над галявиною.

— Я попереджав тебе.

Еларіон теж підняв голову.

Земля під ногами почала рухатися. З коріння дерев піднялася зелена енергія.

Три сили зійшлися в одному місці.

Вогонь.

Вітер і вода.

Природа.

Каел тихо засміявся.

— Чудово.

Його кристал знову спалахнув.

Темрява навколо нього стала густішою.

— Три дракони.

— І одна людина.

Він повільно підняв руку.

— Але цього недостатньо.

Земля раптом здригнулася.

Тінь вирвалася з кристала й розлетілася по лісу.

Дерева почали темніти.

Трава чорніла.

Повітря стало холодним.

Еларіон різко прошепотів:

— Він відкриває темну силу…

Ігнаріс ударив хвостом по землі.

— Я спалю її!

Полум’я вирвалося вперед.

Але темрява не зникла.

Вона поглинула вогонь.

Каел посміхнувся.

— Темрява старша за полум’я.

Варіон піднявся в повітря.

Потужний вітер розсік чорний туман.

— Тоді ми знищимо її разом.

Аелі відчула, що сили драконів рухаються поруч із нею.

Наче вони кличуть її.

Наче чекають.

Її руки знову засвітилися.

Тепер світло було сильніше.

Чистіше.

Воно піднялося над землею і з’єдналося з вітром Варіона.

Зеленим сяйвом Еларіона.

Полум’ям Ігнаріса.

Каел раптом перестав усміхатися.

— Що…

Світло стало ще яскравішим.

І в цю мить голос пролунав у голові Аелі.

Тихий.

Стародавній.

— Ти — Відлуння.

— Ти — ключ.

Аелі відчула, як серце завмерло.

Каел теж це відчув.

Його погляд став темним.

— Ні…

Він різко підняв кристал.

— Я не дозволю цьому статися!

Темрява вибухнула.

Чорний вихор піднявся до неба.

І разом із ним почала пробуджуватися ще одна сила.

Дуже стара.

Дуже холодна.

Ігнаріс різко гаркнув:

— Він будить четвертого дракона!

Еларіон тихо прошепотів:

— Темно-фіолетового…

Варіон подивився на Аелі.

— Якщо він прокинеться під владою темряви…

Його голос став важким.

— Світ не витримає цього.

Темрява піднялася вище.

І десь далеко в горах пролунав глухий рев.

Повільний.

Глибокий.

Наче сама ніч прокидається.

Аелі відчула холод.

І зрозуміла:

це лише початок.