Глава 3

Як тільки я вийшла з кафе мені аж плакати захотілося, від того що ця зустріч все таки відбулася. Я надіялася до останнього, що цю людину вже ніколи не побачу. Але ж ні, всесвіт всеодно вирішив, що в мене мало проблем, і знову нас звів.

 Прийшовши додому, я заварила чай і сіла біля вікна. Роздумуючи , що мені далі робити до мене прийшло повідомлення на телефон. На екрані  мобільного виствітлився невідомий номер. Я одразу зрозуміла хто це, незважаючи на відсутність підпису. Спочатку мені захотілось видалити і заблокувати номер ,але з рештою можливо це не він, а навіть якщо він, то скоріш за все по робочим питанням. Вдихнувши свіже повітря ,я все-таки наважилася відкрити повідомлення. о
Одна фраза від нього.

-" В цей раз ти будеш моя)"

 Тут мене відносить на три роки назад, в минуле, яке я бажала не згадувати більше ніколи в своєму житті.

                          ТРИ РОКИ ТОМУ 

 Зайшовши до класу одразу ж відправилася за нашу з Натальою парту.

 -Привітик, скучала? - запитую у подруги.

- Ти якщо ще раз захворієш на тиждень я тебе вб'ю, - сказала погрожуючи, але потім усміхаєть і обнімаючи каже - перше звісно ж скучила, і друге, є новина. У нас новенький.

- Вау, як розумію уже зайнятий?

- Так, но не мною а усім класом.

- Ого, невже такий красивий та харезматичний, буду також закохана якщо характер вихований.

- Ей, а як твій бойфренд до цього поставиться.

 Так про це я не подумала, Рома красивий, хороший, веселий але мені не вистачає з ним чогось. Ніби не сподіваного, він завжди обережний.

-Та я жартую , звісно ж я не зроблю Ромі боляче.

 Після  моїх останніх слів подруга посміхнулась. У її погляді бачу  співчуття. Вона думає я не щаслива, бо знає що я відчуваю до Роми. Але це не так жахливо, бо з ним я хоча б можу бути впевнена що буде завтра, і я знаю що він мені не зробить боляче.

-Ладно, повторювати що краще б ти з ним не починала зустрічатися я не буду.

- Дякую, - саркастично відповіла я.

 Ми почали доставати речі та розкладати на парті. Подруга штовхає локтем у бік, повернувшись до неї бачу , що вона показує мені на двері. Перевожу погляд туди, і бачу як у клас заходить привабливий хлопець. Незнайомець обводить весь клас поглядом, і зупиняє погляд на мені. А я досі не можу відвести від нього взору. Він перший відводить погляд і йде у ту сторону де сиджу я, проходить повз нас з Наталею, але зупиняється біля парти яка знаходиться позаду мене, вона остання у ряду. І наскільки я пам'ятаю там сидять двоє хлопців, тому не розумію. І тут чую.

-Звали, сьогодні я тут буду сидіти.

 Я розумію, що це сказав хлопець в якого я закохалась з першого погляду. Але, я не та людина яка буде мовчати, коли хтось себе так зверхньо повидить як цей кретин, і всі у класі це бачать. Встаю з місця ігноруючи спробу подруги мене стримати, обертаюся до нього і пробую вирішити це питання цивілізованим способом.

-Привіт, ти новенький? -  я вирішую спочатку познайомитися, але відповідь не чую, лише отримую зверхній погляд, всеодно що я мішаю йому.

- Гаразд, я пересяду, - це каже хлопець який сидить за мною від початку навчального року, а зараз уже січень місяць.

 Бачу що він встає і збирається пересісти, що було дивно, бо завжди цей хлопець нікого не слухав, він завжди жартував , але робив що хотів. А тут слухняно готовий пересісти. Ні, цьому не бути.

- Стій, ти будеш сидіти тут,- це вже кажу я, і новенький переключає увагу на мене.

- Ти що вздумала ? Я  сказав що сьогодні буду тут сидіти я ,чи ти глуха?

- Чуєш ти, я не знаю як тебе звати…

- Саша, - відповідає не дослухавши мене, -  Якщо це все що ти хотіла знати, можеш сідати.

- Та що ти про себе придумав? Ти тут новенький і прийшовши до нас в клас, замість того щоб подружитися, роздаєш накази як король, не боїшся що корону можуть і зкинути.

- Можеш мене називати король якщо тобі так подобається, - язвить він.

 Бачу його лиш пару хвилин, а я вже хочу вбити цю людину.

-Це все що ти почув, ти нахабна людина, просто жахливий хлопець.

- Ти ще не знаєш мене, щоб судити.

- Справді, але те що ти найгірша людина яку я бачила це точно.

- Навіть якщо  так, а ти ще та мавпочка, бачу любиш лізти у неприємності, тому обіцяю у тебе тепер їх буде вдосталь.

Після цих слів, він відходить і всеодно сідає там де і хотів. Я стою не знаючи що робити, але відступати не мій коньок, і тому як завжди я спочатку роблю а потім думаю. Підходжу до нього, і через те що він  тепер сидить, нахиляюсь, і також пошепки кажу.

- Якщо ти вирішив мене залякати, то це не так легко, щоб ти знав. Хочеш війни, так гаразд я тобі її влаштую.

Після цих слів я повертаюся на своє місце, подруга на мене дивиться як на божевільну.

-Ти навіщо з ним зв'язався, ти що не знаєш хто це?

-Саша, самий нахабний кретин.

- Тихіше ти, пам'ятаєш в 3, 5 та короче майже в всіх школах, говорили що в них вчився хлопець який нікого не слухався, і всі робили те що він хотів, а коои ні , то він перетворював їх життя в кошмар, але за стінами школи.

- І ти хоч сказати що цей бовдур і є він?

- Так, ти влипла подруго, тут навіть я не допоможу.

- Але і ти знаєш мене, що я не відступлю.

- От іменно ,тому і боюся що це буде самий лютий махач, в якому всі шанси що програєш ти.

- Дякую за підтримку, но якщо виграю я, тоді тобі буде дуже соромно, що не вірила у свою подругу.

- Вже бачу вираз обличчя Роми, який умовляє тебе перевестися в другу школу, подальше від Саши.

 Тут ми залилися сміхом, бо це точно буде якщо він дізнається  хто зі мною вчиться. Так як я уже в 11 класі а Рома на рік старший, то він вчиться на першому курсі програмування. Так що мало шансів що він дізнається, але вони є.

-Сподіваюся він не дізнається , бо мені прийдеться слухати цілу нотацію, що це небезпечно.

 Далі день проходить спокійно, уроки проходять на диво швидко, і я розумію що потрібно йти додому. А там як назло над нами купили квартиру, буйні люди якісь, а особливо над нашою з сестрою кімнатою.  Вона в дома лише по вечорам бо дуже зайнята на роботі бухгалтера. Іноді думаю, що вибирала я подругу схожу на сестру, вони хоть і люблють одну і ту ж професію, але різні. Моїй сестрі взагалі всеодно, що і як я, можливо якщо я пропаду її варто написати, що зі мною все гаразд і вона забуде про мене.