Глава 2.1

ГЛАВА 2

Найджел Вергран

Найджел нетерпляче проходжувався вздовж альтанки і позирав у бік алеї, залитої сяйвом магічних ліхтарів.

Прийде чи ні?

Хелена була непередбачувана, наче вогонь – Стихія, яку вона в собі відкрила. То була теплою і давала зрозуміти, що небайдужа до нього. То відштовхувала і тримала на відстані, обпалюючи і не підпускаючи ближче.

Якби на її місці була будь-яка інша дівчина, Найджел не став би гаяти час і волів викинути з голови. Все ж таки у принца королівської крові, нехай і молодшого, немає нестачі в жіночій увазі. Але Хелена якось зуміла його зачепити і утримати увагу. Ще з першої їхньої зустрічі на зимовому балу, куди її привели батьки, щоб вперше представити при дворі.

Це було два роки тому. І відтоді чорнява красуня з фіалковими очима не виходила у Найджела з голови.

Спочатку вона його привернула нетиповим для юної аристократки сміливим поглядом і щирою посмішкою. Потім був танець і цікава розмова, під час якої з’ясувалося, що Хелена ще й розумна і не позбавлена почуття гумору. А ще вона дивним чином вміла не переходити ту межу, що відділяє чарівну безпосередність від вульгарної нахабності. Всі її жести залишалися невинними і елегантними. І відтоді зачаровували і змушували кров буквально вирувати.

Як же сильно Хелена відрізнялася від...

Найджел мимоволі скривився. Як завжди, коли в пам’яті спливала інша дівчина. За іронією долі, його наречена, до якої він відчував тільки презирство і неприязнь. А часом і відверту ненависть, коли вона особливо сильно допікала.

Алісія Ангальд! Ровесниця Хелени. З нею він познайомився на тому ж самому балі. І начебто спочатку дівчина справила на нього сприятливе враження. Струнка білявка з бездоганною фігурою і правильними рисами обличчя. Великі блакитні очі, маленький прямий ніс, пухкі губи. Цілком у його смаку.

Але приємне враження протривало рівно до того моменту, як ця особа відкрила рота. Більш неприємної, примхливої і неврівноваженої особи Найджел ще не зустрічав! На його думку, її поведінку не виправдовувало навіть те, що батько виховував дочку сам. Якщо, звичайно, не брати до уваги гувернанток, чиї зусилля, схоже, виявилися марними.

Алісія прекрасно усвідомлювала, що завдяки батькові – Верховному Магу Трагії їй багато що дозволено. І без жодних докорів сумління цим користувалася. Ображала і принижувала усіх навколо. Поводилася не як шляхетна леді, а як базарна торговка, що через якесь непорозуміння потрапила до палацу.

Чого тільки коштувало те, що вона, не очікуючи ініціативи від Найджела, сама підійшла до нього і безцеремонно запросила на танець. І нав’язувалася практично весь вечір, відбиваючи його в інших дам, яким він приділяв увагу. Одній навіть вилила на голову червоне вино, а іншій порвала сукню.

І Верховний Маг – граф Лардор Ангальд, якого він до цього часу безмежно поважав, навіть не став робити їй зауважень. Ще і сміявся над витівками дочки з розчуленим виразом обличчя. Мовляв, нехай дитина бавиться!

Але найогидніше те, що незабаром після балу Найджела викликав до себе батько і заявив про намір поріднитися з Ангальдами. Як виявилося, Алісія сказала батькові, що закохалася з першого погляду і хоче, щоб саме молодший принц став її чоловіком. А Верховний Маг відразу побіг виконувати примху своєї єдиної улюбленої донечки і переконав короля погодитися. Причому думка самого Найджела нікого не цікавила!

Тож незабаром були офіційно оголошені заручини. А на початку нового навчального року, коли Найджел повернувся до Кармарської Академії магії, виявилося, що Алісія і Хелена теж туди вступили. Але якщо появі чорнявої красуні він був радий, то Алісія викликала повністю протилежні емоції.

Настирна білява поганка перетворила його життя на справжнє пекло! Замість того щоб займатися навчанням і розвитком власного дару, вона самостверджувалася за рахунок інших студентів, прикриваючись ім’ям батька і нареченого, розважалася і переслідувала його.

А як же соромно було з’являтися з нею на людях! Найджелу щоразу здавалося, що всі навколо потайки з нього глузують і навіть жаліють.

На контрасті з безцеремонною нареченою розумна і добре вихована Хелена стала для нього справжньою розрадою. Їхні недовгі розмови і обмін поглядами, коли вдавалося перетнутися, були воістину неоціненні.

Найджел все сильніше захоплювався цією дівчиною. Нехай і розумів, що не може запропонувати їй того, чого вона, без сумніву, варта. Хелена теж це чудово усвідомлювала, тому зайвого ніколи не дозволяла. Нехай її погляди красномовно свідчили про те, що вона теж до нього небайдужа.

А ще Найджел був по-справжньому гордий успіхами Хелени. Ще на початку першого курсу дівчина відкрила в собі Стихію Вогню. І зараз, на другому, посилено її освоювала. Цілком можливо, що Храм Стихій дарує їй ще і другу спрямованість дару, як і йому.

Ось гідна дружина для будь-якого аристократа, включаючи принців крові! Красива, розумна, талановита, щедро обдарована магічно, наполеглива.

Йому ж дісталося якесь непорозуміння!

Найджел знову скривився.

Але тут почув кроки, що наближалися. Легкі, стрімкі.

На обличчя мимоволі наповзла посмішка. Він відразу зрозумів, хто це.