Глава 6

Тілом дівчини пробіглася крижана хвиля. Найменше хотілося бачити кохану чоловіка. Не сумнівалася, він навмисне запросив це сімейство на другий день після весілля. 

Кам’яними ногами зайшла до зали. За столом, по центру, уже сидів Рей. Він ніжно тримав за руку Шарлін, яка розмістилася праворуч. Переплетені пальці свідчили, що їх зовсім не турбує пристойність. Чоловік не зводив закоханого погляду від дівчини та зовсім не зважав на появу законної дружини. Єва підійшла та зайняла місце навпроти Шарлін та її батьків. Біля неї сів Ліам й одразу розстелив на колінах серветку. На стіл подали запечену індичку. Рей нарешті роз’єднав руки з Шарлін та  неквапливо почав вечерю.

— Бароне Вударте, щиро вдячний, що попри все ви прийняли моє запрошення і навідалися до маєтку.

— Не міг ігнорувати ваше запрошення. Один прикрий інцидент не зруйнує дружби між нашими сім’ями, – говорячи це, барон мазнув поглядом по обличчю Єви, — крім того, Шарлін подобається бувати у вашому маєтку. Шкода, що завтра я повинен повертатися назад.

Єва зраділа цій новині. Один вечір. Їй залишилося потерпіти лише один вечір і вона позбудеться цього приниження. Рей відрізав шматок індички, проте не поспішав класти його до рота:

— Сподіваюся ви дозволите Шарлін залишитися. Місцевий клімат піде їй на користь.

— Якщо вона бажає, то я не смію заперечувати, — барон зробив ковток вина й уважно стежив за реакцією Єви. Дівчина вечеряла та намагалася приховати ураган, що вирував у душі. Хоч вона нічого не відчувала до свого чоловіка, проте факт наявності коханки, неприємно колов у серце. Вуста Шарлін розтягнулися у широкій посмішці:

– Авжеж я залишуся. Сподіваюся більше ніхто не зазіхатиме на моє життя.

– Я про це подбаю. У цілях безпеки, ваші покої знаходитимуться поруч з моїми.

Почувши таке від Рея, Єва нервово пирскнула. Звісно, вона не очікувала вірності від чоловіка, проте не припускала, що він зраджуватиме так відкрито. Її реакція не залишилася непоміченою бароном:

— Щось не так, герцогине? Ви сьогодні на диво мовчазні.

— А ви нарешті припинили вдавати, що мене тут немає, — Єва нервово розрізала шмат індички та шкрябнула ножем по тарілці. Неприємний звук пронісся залом. Барон гнівно насупив брови:

— Після того, як ви ледь не вбили мою доньку, у мене зникло бажання спілкуватися з вами.

— Я не винна, Шарлін впала випадково.

— Не випадково, всі знають справжню причину мого падіння, — Шарлін, забувши про правила етикету, значно підвищила голос, — якби не милість короля, то ти б уже висіла на шибениці.

Щоб заспокоїти дівчину, Рей ніжно провів пальцями по її долоні. Очі баронеси горіли нездоровим блиском та виказували ненависть. Єва зрозуміла, що сперечатися марно. Щоб вона не сказала, її слова сприймуться вороже. Звісно, їй не приємна присутність Шарлін та поведінка чоловіка. Проте, якщо вона проявить слабинку і викаже невдоволення, то це тільки погіршить ситуацію. Помітила, що Рей робить все навмисно. Єва вирішила не провокувати чоловіка та важко зітхнула:

– Я не знаю, що між нами відбулося. Після того інциденту, я втратила пам’ять. Судячи з того, що мені розповіли, я поводилася жахливо. Щиро прошу вибачення за свою поведінку. Не заперечую щодо вашого перебування тут, – Єва підвелася з-за столу, – я змушена перервати вечерю. Дуже розболілася голова. Гадаю, мені полегшає, якщо трохи відпочину. Вам бажаю гарного вечора.

Єва похитнулася та у супроводі масних поглядів, направилася до виходу. Сховавшись від них за масивними дверима, відчула полегшення. Щойно, вона добровільно дала своєму чоловіку дозвіл, якого й не питали, на стосунки з іншою дівчиною. У неї не було вибору, а так вона сподівалася зберегти хоч крихти гордості. Голодна і принижена йшла до своїх покоїв. Позаду почула швидкі кроки та розвернулася. До неї наблизилася Бетані:

— Ваша Світлосте! Чому ви не виказали протест? Вам слід було вигнати ту дівку. Безсоромні, вона прибула навіть без супроводу.

— Хіба у мене був вибір? Рей все одно мене не послухав і моє невдоволення нічого б не змінило. А так, нехай думає, що присутність його коханки мене не бентежить. Зрештою, наш шлюб лише фікція. Рей не зобов’язаний зберігати мені вірність. 

Єва зайшла до покоїв та сіла на ліжко. Одразу звернула увагу на пурпурові квіти. Вдень, їхні бутони були закриті, а зараз, коли землю вкрили сутінки, вони розпустилися та сяяли яскравим світлом. Не стрималася та доторкнулася до пелюстки. У повітрі одразу здійнявся золотистий пилок. Сяючими вогниками розлетілися кімнатою та поспішали опускатися вниз. Дівчина перелякано забрала руку:

– Що це?

– Шокариця. Ця квітка розпускається лише вночі. Вдень бутони завжди закриті. Тепер у пилку буде весь одяг, он уже налип на ваше волосся. Від нього важко позбутися. Через це ви ненавидите ці квіти. Рею про це відомо, напевно навмисно їх сюди поставив.

Єва взяла пасмо волосся й помітила, що на ньому виблискує пилок. Стало цікаво скільки дивних речей вона не знає. Цей світ вабив своєю загадковістю, але їй хотілося додому, хоч там на неї ніхто не чекав. Вона змогла зробити блискучу кар’єру, проте ввечері поверталася у порожню квартиру, яка навіювала смуток. Дівчина вирішила, якщо сьогодні їй не судилася смачна вечеря, то хоча б прогуляється.