Зневажливий голос чоловіка свідчив про те, що він знайомий з дівчиною, у тілі якої опинилася Єва. Він насупився й усім своїм виглядом виказував ворожість. Боляче схопив її за лікоть та потягнув до палацу:
– Вирішила уникнути покарання?
Єва зважилася ризикнути та достукатися до його черствого серця:
— Ні, благаю, вислухайте мене.
– Ти й благаєш? – ельф зупинився й дивився на неї великими жовтими очима, наче вона сказала якусь нісенітницю. Його пальці розімкнулися, більше не стискали руки. Подумки підбираючи слова, Єва поправила сукню:
— Я не розумію, що відбувається. Одягнула той кулон і враз я уже заміжня ельфійка з гострими вухами й мене звинувачують у замаху на вбивство, – дівчина потягнула за кінчики вух, наче хотіла їх відірвати. Зрештою опустила руки й нервово гнула пальці, – але я нічого не робила. Взагалі не розумію, як тут опинилася. Благаю, врятуйте мене від неврівноваженого чоловіка, який більше схожий на напищеного індика. Бо, зізнаюся, вже й сама не знаю, що гірше - шибениця, якою мене весь час лякають, чи життя з ним. Ось, – дівчина зняла з пальця масивний золотий перстень з темним агатом по центру, — візьміть. Він, напевно, коштовний. Допоможіть мені втекти з палацу.
Незнайомець зіщулив очі та прискіпливо дивився на неї. Не поспішав брати перстень й задумано почухав бороду:
— Ну, якщо він вам не потрібний…, — хвацько вихопив каблучку з рук та одягнув собі на мізинець, — ходімо, звісно, я допоможу.
Ельф простягнув долоню. Єва вклала свої пальчики й потішалася, що тут процвітає хабарництво. Зрештою, гроші вирішують все у якому б місці ти не опинилася. Квапливою ходою, чоловік повів її до палацу. Єва запідозрила щось недобре та зупинилася:
— Нам, мабуть, не туди. Це самогубство, йти до палацу, де мене шукають.
— Найкращий спосіб сховати щось – це покласти на видноті. Палац охороняють, як ви уявляєте свою втечу? Ми вийдемо через парадні двері. Не бійтеся, ніхто нічого не запідозрить.
Завагавшись, Єва продовжила йти. Позбавлена вибору, вона змушена довіряти незнайомцю, чи хоча б намагатися. Дівчина смикнула його за рукав:
— А як вас звуть?
Ельф здивовано поглянув на неї, проте не зупинився. Впевнено крокував коридором і вдавав, що не почув запитання. Наблизився до масивних двостулкових дверей, які одразу ж відчинили лакеї. Єва, переступивши поріг, опинилася у просторій залі. Заклякла на місці й спіймала на собі осудливі погляди присутніх. У залі відбувалося застілля. Напівпрозорі скатертини із зеленуватим відтінком прикривали поверхню столів, на яких стояли тарілки зі стравами. Від запашних ароматів, в Єви забурчав живіт і вона вперше усвідомила, що голодна.
Натрапивши на холодний погляд синіх очей, одразу забула про голод. Рей дивився на неї з ненавистю й здавалася якби міг, то негайно позбавив би її життя. Він стояв біля чоловіка з довгим молочним волоссям та короною, що більше нагадувала оленячі роги. Шкіру дівчини проштрикнуло невидимими голками. Усвідомила – її обманули. Замість того, щоб опинитися на волі, вона прийшла у лігво небезпечних звірів. Незнайомець смикнув руку й дівчина вимушено зробила крок вперед:
— Ваша Величносте! Герцогиня Айлін Колісон, порушила ваш наказ і намагалася втекти з палацу, спускаючись по зіріях. Вона вирішила мене підкупити. Мене! Взамін на втечу дала родовий перстень Колісонів, який отримала від мого брата. Цим вчинком вона вкотре зневажила нашу родину. Гадаю буде краще, якщо цей шлюб анулюють поки не пізно.
Єві хотілося провалитися крізь землю, але, на жаль, мармурова підлога залишалася на місці. Пазли в голові склалися і вона усвідомила, що запропонувала хабаря брату свого чоловіка. Ну хто ж знав! Єва намагалася зробити жалісливі очі, в надії, що це хоч трохи розчулить короля.
— Ваша Величносте! Я не хочу відповідати за вчинок, який не робила. Я не штовхала тієї дівчини й взагалі не знаю, як тут опинилася, – набравшись сміливості, зробила кілька кроків до короля. Тепер їх відділяв лише стіл, наповнений апетитними стравами. Швидко облизавши губи, Єва намагалася не дивитися на їжу, – насправді, я не герцогиня, а звичайна дівчина, яка опинилася у тілі Айлін. Прошу, поверніть мене назад. Я не хочу цих вух та чоловіка. Гадаю, анулювати шлюб, гарне рішення.
У залі повисла тиша. Всі дивилася на дівчину і Єва уже шкодувала про своє недолуге зізнання, але висіти на шибениці замість іншої не збиралася. Зрештою король плеснув у долоні й вдавано розсміявся:
— Гарний жарт, Айлін. Браво! – король підвівся та вказав рукою на наречених, — ці двоє розіграли справжній детектив. Хтось когось скинув у прірву, втеча та підкуп. Давно мене так не розважали.
— Але це правда, Шарлін, тобто леді Росвуд, могла загинути, — Реймонд насупився та намагався донести суть до короля. Володар наче не чув його:
— Найбільше смішить анулювання шлюбу. Це ж неможливо. Пройдемо до вітальні, вам варто трохи відпочити.
Король попрямував до бічних дверей. Єва невпевнено рушила слідом за ним. Позаду чула кроки чоловіків, які не передвіщали нічого доброго. Володар одразу всівся на широку канапу біля панорамних вікон з видом на водну гладь. Відчинені на розпах двері, відкривали шлях до балкона. Напівпрозорі тюлі розвівалися на вітру та спадали до підлоги, покритої рожевим мармуром. Володар гнівно насупив брови:
#860 в Фентезі
#2960 в Любовні романи
#724 в Любовне фентезі
від ненависті до кохання, заборонене кохання, вимушений шлюб
Відредаговано: 17.09.2023