Небажана дружина

Розділ 24

Фелікс сидів на терасі. Його душу переповнювали змішані емоції. З одного боку він щиро радів, що Стефанія почала йому довіряти, але з іншого  страшенно боявся її втратити, бо витівка Даші змусила його переживати ще більше.

«Чому всі так бажають Стефі смерті? Що в мені такого особливого? Через мене  можуть нашкодити моїй дружині! Дівчатка, я звичайний бабій».— подумав Фелікс і потягнувся до пачки цигарок «Basio White». Він за все своє життя не викурив жодної. Хіба, що ходив у кальянну за компанію з хлопцями в студентські роки. Але то так балувався просто. Всі хлопчики-мажори мають свої погані звички, мають слабкості. У Заріцького це жінки та випивка. Проте, щоб врятувати свою дружину він готовий відмовитися від першого, залишаючи лише її своєю головною слабкістю. 

— Треба покінчити з усім цим. Якщо не припиню, то вона постраждає. — викрикує Фелікс десь в повітря. Відлуння котиться всім будинком й ховається у глибоких водах Дніпра. 

Хлопець різко підводиться. В очах стоїть відчай. Відтепер він його головний друг. А в душі мирно спить совість, яка час від часу прокидається, щоб нагадати, що він звичайнісінька людина. Часом така маленька. Можна навіть сказати мікроскопічна. І це дуже злить. Бо непідвладні йому ні смерть, ні доля, ні час. Якби міг, то переписав Стефине життя. Не було б тоді батька -тирана поруч, не було б заздрісної сестри, і його б не було, чоловіка, любов, якого змушує задихатися, щодень вмирати, а наступного дня воскресати, щоб знову отримати свою порцію болю та страждань, бо це, як доза для наркомана, не отримавши, яку відчайдушно борешся з ломкою. А вона «панянка»  сильна й за лічені хвилини, а то й секунди відправляє до нокауту. 

Фелікс нікому нічого, не пояснюючи виходить надвір. В голові лише думки про Стефанію. Він не може опиратися коханню. Хотів, але не зміг. Думав, що  неможливо кохати одну єдину. Що то лише дурні закохуються раз і назавжди. Але хай воно все сказиться, для нього дружина дійсно стала єдиною, тому він швидко сідає в машину, виїздить на дорогу та мчить до Поліни, з якою сьогодні розійдеться! Розійдеться назавжди?! 

Заріцький припаркувся прямо під вікнами баби Ксенії. Тієї самої, яка любить обзивати всіх дівчаток в коротеньких спідничках повіями. «Зараз як розкриє свого старого ротяку». —  подумав Фелікс і поставив машину на сигналізацію. У цьому районі треба бути дуже обережним, бо його «тримає» банда місцевих шибайголов на чолі з Михайликом Стиценком, підлітком, який носить жіночу зачіску, тому що перестав стригти волосся ще в 4 класі. Йому для образу потрібно. Косить під якогось там відомого рокера. Але Заріцький ніколи сильно  в те не вникав. Знає лише, що малий його не любить, бо йому подобається Поліна. Неодноразово пробивав йому колеса чи вишкрябував хрест на капоті. Натякав, що якщо хоч раз сунеться сюди, то буде мирно спочивати на кладовищі. Отакі вони сучасні діти. Трохи жорстокі, трохи психологічно нестабільні. 

«Ти таким не був». — озивається голос розуму в його голові. «Був ще гіршим». —  заперечує його совість й далі вкладається спати, бо зараз її участь йому не потрібна. 

Фелікс стоїть перед дверима. У нього, наче відмовили руки, бо не може дотягнутися до дзвінка. «Не може чи боїться?» — раптово знову  прокидається совість. «От чого вона не може мовчки спати? Може їй снодійного дати?» — подумав Заріцький і натиснув на дзвінок. В цей момент хотілося просто втекти. Але бігати вічно він не зможе. Або робить вибір на користь дружини, або далі продовжує жити в брехні разом з усіма своїми жінками. Усіма крім Стефанії. 

Двері відчиняються. Поліна стоїть в халаті. Під ним нічого крім трусиків немає. В руках чашка з кавою. 

— Фелікс? — здивовано питає дівчина. 

— Треба поговорити. — пробелькотів він. 

— Проходь. — Поліна запрошує його увійти й зачиняє двері, бо зараз будуть сусідки перешіптуватися, що з жонатим волочиться. А потім за класикою жанру напишуть на її дверях фарбою «проститутка погана». Вже не раз Полінчина мама забілювала стіну, щоб приховати сліди чужого осуду.

— Полю, обіцяй, що спокійно вислухаєш те, що я зараз скажу. — Фелікс переводить подих.

— Дивлячись, що ти скажеш, коханий. Якщо будеш говорити, що кидаєш мене через те сільське задриписько, то звичайно я не зможу бути спокійною. Мало того тобі це так просто не минеться. Ні тобі, ні твоїй буцімто дружині. — Поліна демонстративно сідає на диван. Навмисно оголює свою ногу, начіплює на обличчя маску «доброї феї» та морально налаштовується вислухати чергову порцію ниття. Бо якщо чоловік не ниє, значить він помер. 

— Не обзивай мою дружину. — Фелікс переходить на крик. Його погляд стає пустим. Якщо зараз вб'є свою коханку, то не шкодуватиме. Однією отруйною змією на землі буде менше.

— Чого ти кричиш? Правда очі коле? — Поліну починає тіпати. Вона не може зрозуміти як можна любити таку як Стефа. Вона ж ні риба, ні м'ясо. 

— Я вирішив, що ми повинні припинити наші стосунки.— впевнено відповів Заріцький. 

— Ти вирішив! А мене спитати ти не забув? —  Поліна починає вмикати скривджену дівчинку. Ця роль їй особливо добре вдається. Станівславський би сказав  «вірю»

— Не біси, Полю. — злісно промовив хлопець. Більше він не прикидатиметься хорошим. Все одно бути поганим у нього краще виходить. 

— Добре, коханий. Я тебе почула. Зробимо так як ти хочеш. Але зі своєю Стефою не будеш. Ти ні з ким не будеш. Ти будеш гнити зсередини на самоті. — ствердно відповідає Поля, допиваючи свою каву, яка вже встигла охолонути. 

— Закрий рота. — Фелікс підлітає до дівчини та хоче її вдарити. Дідові замашки почали проявлятися, хоча він себе переконував у тому, що не такий. Що він не зможе! 

— Вимітайся. Більше я цього не слухатиму. — Поліна починає кричати. Вона платить тією ж монетою, бо до людей треба ставитися так як вони заслужили. 

Фелікс біжить до дверей. Йому хочеться впасти прямо тут, посеред кімнати і вити, як той бідний голодний пес в сливах. Але не можна проявити слабкість. Він повинен бути сильним заради Стефанії. Він повинен кохати її, бо хоче цього більше за усе на світі. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше